Українська Католицька ЦеркваАвстралія, Нова Зеландія і Океанія
Проповідь о. Василя Мотріченка у Квітну неділю
28 березня 2026
Дорогі во Христі, сьогодні ми можемо розпочати свій власний шлях з Ісусом до спасіння. Сьогодні спробуймо зрозуміти таїнство хреста, як джерела Божої любові, що спливає на нас. Стараймося гідно пережити з Христом усі події, які відбуваються у нашому житті, та з чистим серцем співаймо Йому: «Осанна! Благословен Той, Хто йде в ім’я Господнє!»
Дорогі во Христі, сьогодні ми святкуємо величне свято входу Христа в Єрусалим та, як ми в народі називаємо, Квітна неділя.
Важливість цього свята базується на текстах зі Святого Письма, які ми читаємо сьогодні, а саме про те, що Христос після воскресіння Лазаря сів на осля та в’їхав до Єрусалиму, де при міській брамі зібралися люди, які стелили на дорогу пальмове віття та вигукували: «Осанна! Благословен Той, Хто йде в ім’я Господнє!» (Ів. 12, 13). Ісус в’їжджає в Єрусалим на ослі, а люди вітають його як царя і очікують певних змін у своєму житті. Та Христос демонструє для них не могутність і славу, а скромність, любов та жертовність. Бо сьогодні люди прославляють його словами осанна, а за кілька днів будуть викрикувати розіпни, на хрест його. Але незважаючи на ненависть, погрози та зневагу, Христос не перестає любити людство, а з покорою приймає ту чашу, яка приготовлена йому і в усьому чинить волю Отця небесного, як описує Євангелист Лука: «Отче, віддали від Мене цю чашу, тільки хай не моя, а Твоя буде воля» (Лк. 22, 42).
Вхід Христа до Єрусалиму та події, які стануться згодом представляють нам відкупительний шлях Ісуса Христа. Щоб сповнити волю Отця та щоб збулося писання пророків, Христос мусить терпіти тяжкі муки, бути бичованим, нести тяжкий хрест, бути розп’ятим і померти на хресті, але третього дня Він воскресне із мертвих.
Всемогучий Господь є прирівняний до грішників та розбійників, та Він не нарікає, а в покорі чинить волю Господню. Ісус позбавлений усіх почестей, а його короною стає терновий вінок. Його доброта та милосердя, яке він чинив для потребуючих людей, так швидко забуті, а гідність зневажена. Та навіть будучи на хресті Ісус не нарікає, а молячись каже: «Прости їм, Отче, бо не знають, що роблять». Син Божий з шибениці, з хреста навчає нас правдивої любові. Бо з любові Бог сотворив світ та людину у ньому, як вінець творіння. Бо з любові Отець посилає свого сина у світ, щоб світ спасти від гріха, та з любові Ісус двигає тяжкий хрест, помирає та воскресає, щоб відкупити все людство.
Отож, дорогі во Христі, сьогодні ми можемо розпочати свій власний шлях з Ісусом до спасіння. Сьогодні спробуймо зрозуміти таїнство хреста, як джерела Божої любові, що спливає на нас. Стараймося гідно пережити з Христом усі події, які відбуваються у нашому житті, та з чистим серцем співаймо Йому: «Осанна! Благословен Той, Хто йде в ім’я Господнє!»
«Відсвяткувавши празник віток і лози, зберімся, вірні, на божественний празник святого і спасенного таїнства Христових страстей, і подивімся, як він за нас приймає добровільні страждання, як віддає своє життя за спасіння всього світу. Тож із вдячністю заспіваймо йому переможну пісню і кличмо в скрусі серця: Господи, джерело милосердя і пристане спасіння, — слава тобі!» (Стихира з вечірні в неділю).
