Історія УГКЦ

Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) — Східна Католицька Церква, яка перебуває в повній єдності з Апостольським Престолом. За кількістю своїх вірних (понад п’ять з половиною мільйона) вона є найбільшою у світі з усіх 23 Східних Церков у католицькій спільноті та другою після Латинської Церкви. Її очолює Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Блаженніший Святослав. УГКЦ, за чинним законодавством Католицької Церкви, — Церква свого права (Ecclesia sui juris). У неї є власний обряд, який походить із Константинопольської традиції, та вона зберігає літургійну, богословську, духовну і дисциплінарну спадщину цієї традиції в культурі та історичних обставинах свого народу. Як одна з частин давньої Київської Церкви, УГКЦ прагне відновлення її первісної єдності. У суспільному і громадському житті своїх вірних обстоює право українського народу на свою незалежну соборну державу та становлення в ній зрілого громадянського суспільства; реалізує велику кількість благодійних і громадських проєктів в Україні та поза її межами.

УГКЦ має безперервну ієрархічну спадкоємність від часу офіційного Хрещення Русі-України та становлення на її території церковної структури. Новий період у її багатовіковій історії розпочинає 1596 рік, коли в Бересті (тепер Білорусь) на церковному Соборі було проголошено відновлення повної єдності з Римським Престолом. Ця подія ввійшла в історію під назвою «Берестейська унія».

Згідно з угодами Берестейської унії, богослужіння, церковна організація й обряди в Унійній Церкві залишилися такими, якими були до унії. Церква підпорядкувалася Папі Римському та прийняла католицькі догмати про сходження Святого Духа від Отця і Сина (filioque) та про чистилище, які в ті часи становили головні розбіжності між Православною та Католицькою Церквами.

Унаслідок трьох поділів Речі Посполитої Київську митрополію Греко-Католицької Церкви було розділено на дві частини: на землях, що відійшли до Російської імперії, унію в 1838 році ліквідували. Проте Австрійська імперія проводила політику сприяння унійним процесам, тому що УГКЦ відігравала консолідаційну роль в українському суспільстві та сприяла розвитку культурно-освітнього життя.

Розквіт УГКЦ припадає на XIX століття. Провідною постаттю греко-католицького руху в першій половині ХХ століття був львівський митрополит Андрій Шептицький. Із встановленням радянської влади на західноукраїнських землях влада офіційно ліквідувала УГКЦ — і Церква існувала лише в підпіллі. Аж у 1989 році, за горбачовської перебудови, УГКЦ вийшла з підпілля.

27 червня 2001 року під час апостольського візиту в Україну папа Іван Павло ІІ проголосив 28 осіб блаженними Церкви. Це єпископи, священники, монахи й монахині та один мирянин, більшість із яких зазнали страждань і прийняли мученицьку смерть за віру в часи комуністичного та нацистського переслідувань.

Серед найбільш знакових постатей УГКЦ є Митрополит Андрей Шептицький (1865–1944), Патріарх Йосиф Сліпий (1892–1984) та Блаженніший кардинал Любомир Гузар (1933–2017).

УГКЦ завжди значну увагу приділяла освіті та вихованню молоді. У минулому Церква була головним носієм освіти серед українців. Одразу після її виходу з підпілля було відновлено діяльність багатьох церковних навчальних закладів. Нині УГКЦ має десять єпархіальних і між’єпархіальних духовних семінарій, половина з яких розташовані на терені України. Одним із найвідоміших навчальних закладів УГКЦ є Український католицький університет у Львові, який щороку збільшує кількість своїх студентів.

Найвищим керівним органом Церкви є Синод Єпископів УГКЦ, до складу якого входять 43 єпископи з 11 країн світу. Синод Єпископів є найвищим законодавчим, судовим і керівним органом Церкви. Основним принципом синодального устрою є колегіальність.

У наш час знаковими стали Синоди Єпископів УГКЦ 2002 року, учасники якого однодушно підтвердили курс на утвердження патріаршого устрою УГКЦ, та 2004-го, який прийняв рішення про повернення осідку Глави УГКЦ до Києва. За словами Блаженнішого Святослава, сьогодні наша Церква крок за кроком прямує в розбудові своїх структур до патріархату.

Головним храмом УГКЦ є Патріарший собор Воскресіння Христового у Києві.