Заява Його Еміненції Миколи кардинала Бичка, ЧНІ, з приводу смерті владики Петра Стасюка, ЧНІ

Заява Його Еміненції Миколи кардинала Бичка, ЧНІ,
з приводу смерті владики Петра Стасюка, ЧНІ

Мельбурнська Єпархія Свв. Апп. Петра і Павла

14 серпня 2025 р. Б.

З глибоким сумом і християнською надією на Воскресіння ділюся звісткою про відхід до вічності владики Петра Стасюка, ЧНІ, другого єпископа Української Католицької єпархії святих Петра і Павла в Австралії, Новій Зеландії та Океанії.

Владика Петро служив нашій Церкві та нашому народу з непохитною відданістю, пастирською любов’ю та місійним запалом. Народившись у 1943 році в Робліні, Манітоба, Канада, він вступив до Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (Редемптористів) і був висвячений на священника в 1967 році. Перші роки свого служіння він провів у Канаді, де розвинув глибоку любов до українського народу та Східної традиції Церкви.

У 1992 році владика Петро був призначений Папою Іваном Павлом II єпархом для українців католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії, і він вірно виконував цю роль протягом майже трьох десятиліть, аж до виходу на пенсію в 2020 році.

Під час свого єпископства владика Петро зробив значний внесок у зростання та життєздатність Української Католицької Церкви в нашому регіоні:

• Він зміцнив парафіяльне життя, надаючи душпастирську опіку громадам, розкиданим по всій єпархії на величезних відстанях.
• Він приділяв велику увагу молодіжному душпастирству та релігійній освіті.
• Він невтомно працював над підготовкою та підтримкою духовенства і монашества, а також приймав священників і ченців з України та інших частин світу, щоб задовольнити зростаючі душпастирські потреби нашої єпархії.
• Під його керівництвом Церква відреагувала на хвилі нової міграції з України, забезпечивши новоприбулим духовний дім і спільноту в Австралії.
• Він був палким захисником української ідентичності та спадщини, підтримуючи українську мову, культуру та традиції в ширшому австралійському суспільстві.
• Його служіння виходило за межі церковних стін. Він брав активну участь в екуменічному діалозі та представляв Українську Греко-Католицьку Церкву на національних та міжнародних зустрічах.

Окрім місцевого служіння, владика Петро відігравав важливу роль у житті глобальної Української Греко-Католицької Церкви. Протягом багатьох років в Синоді єпископів УГКЦ він був відповідальним за молодіжне служіння, керуючи ініціативами, спрямованими на те, щоб надихати молодь у вірі та єднати її з багатою духовною традицією нашої Церкви. Він також очолював Катехитичну комісію, де працював над створенням Катехизму Української Греко-Католицької Церкви «Христос — наша Пасха», забезпечуючи чітке й доступне представлення віри для наших вірних у всьому світі.

Владика Петро також зробив значний внесок у діяльність Австралійської Конференції Католицьких Єпископів (ACBC). У її структурах він був сильним та послідовним голосом Східних Католицьких Церков, відстоюючи їхні традиції, пастирські потреби та законне місце в житті Католицької Церкви Австралії. Він відіграв важливу роль в об’єднанні лідерів різних Східних Католицьких Церков Австралії, сприяючи єдиному підходу до спільних викликів та взаємній підтримці між візантійською, орієнтальною та іншими східними традиціями. У рамках свого служіння в ACBC він також обіймав посаду заступника голови «Карітас Австралія», підтримуючи місію Церкви у сфері гуманітарної допомоги та соціальної справедливості як в Австралії, так і на міжнародному рівні.

Визнаючи його видатні заслуги перед Українською Греко-Католицькою Церквою та ширшою спільнотою, у 2012 році австралійський уряд призначив владику Петра членом Ордену Австралії (АМ).

Навіть на пенсії владика Петро продовжував служити з тихою смиренністю і молитовною присутністю, особливо серед спільноти редемптористів.

Ми дякуємо Богові за дар життя і служіння владики Петра. Він до глибини душі був редемптористом-місіонером, вірним пастирем і батьком для багатьох.

Від імені духовенства, монашества та вірних Української Католицької Церкви в Австралії, Новій Зеландії та Океанії я висловлюю наші щирі співчуття отцям-редемптористам, родині владики Петра в Канаді та всім, хто оплакує його смерть.

Нехай наш Господь, якому владика Петро так вірно служив, дарує йому вічний спокій серед святих.

Вічна йому пам’ять!