У Сіднеї відбувся Фестиваль української культури «Uki Fest»

15 березня 2026

13–15 березня 2026 року у центрі Сіднею відбувся найбільший фестиваль української культури «Uki Fest». Протягом трьох днів на заході побували тисячі відвідувачів, які прийшли насолодитися українською культурою та традиціями.

На фестиваль до Сіднею, який цього року відбувався вшістнадцяте, прибули українці з різних куточків Австралії, зокрема й духовенство та вірні Мельбурнської єпархії. Серед почесних гостей були представники місцевої влади, громадських організацій та української громади. Програма «Uki Fest» включала виступи творчих колективів, музичні та танцювальні номери, презентацію української культури, традицій і кухні.

Участь у цій, без сумніву, важливій для кожного українця в Австралії події взяв також владика Микола кардинал Бичок, єпарх Мельбурнський. Звертаючись до учасників фестивалю, владика Микола зазначив: «Коли я сьогодні дивлюся довкола — на музику, танці, вишивку, страви і особливо на радісні обличчя наших дітей, — я бачу, що наша культура є живою. Вона не є чимось, що зберігається лише в музеї або існує тільки в пам’яті. Це те, чим ми живемо, що носимо в собі і чим ділимося з іншими. Навіть далеко від Батьківщини ми продовжуємо співати наші пісні, танцювати наші танці, говорити нашою мовою і з любов’ю передавати наші традиції. І водночас, святкуючи, ми не можемо забути про велику трагедію, яка триває в Україні. Уже понад чотири роки наш народ терпить страждання, спричинені повномасштабною війною: роз’єднані родини, зруйновані домівки, втрачені життя і мільйони вимушено переміщених осіб. Кожен українець, незалежно від того, де він живе, носить цей біль у своєму серці. Але навіть у тіні цього страждання українці не втрачають свого духу. Ми не втрачаємо нашої радості, не втрачаємо нашої ідентичності, не втрачаємо нашої надії. Навпаки, ми збираємося разом, як сьогодні, щоб засвідчити, що нашу культуру неможливо знищити, наш голос неможливо заглушити, а наше майбутнє неможливо відібрати. У цьому і полягає диво української душі: навіть у труднощах ми творимо красу, навіть у смутку прославляємо життя, навіть у темряві світимося вірою».

Архиєрей подякував організаторам і всім, хто долучився до проведення фестивалю: «Ви не лише зберігаєте наші традиції живими, але й зміцнюєте серце нашого народу. Ви показуєте Австралії і всьому світові, що Україна живе».

Фестиваль став яскравим свідченням того, що українці в Австралії зберігають свою духовну і культурну спадщину та активно передають її наступним поколінням. Для нас важливо бути разом не лише в молитві, але й на таких зустрічах, де ми можемо підтримувати одне одного, ділитися нашою культурою та свідчити про те, ким ми є.