Проповідь Його Еміненції Миколи кардинала Бичка під час Божественної Літургії та процесії на честь Богоматері Доброго Успіху в Сіднеї

Проповідь Його Еміненції Миколи кардинала Бичка під час Божественної Літургії
та процесії на честь Богоматері Доброго Успіху
Церква св. Андрія, Лідкомб
7 лютого 2026 р. Б.

Дорогі брати і сестри у Христі,

Щиро вітаю всіх вас, зібраних сьогодні у церкві Святого Андрія. Ця процесія на честь Богоматері Доброго Успіху є прекрасним моментом єдності між нашими двома громадами — Українською католицькою парафією Святого Андрія та Римо-католицькою парафією Святого Йоакима. Ваша спільна присутність є потужним свідченням спільноти віри, яка нас об’єднує. Особливо вітаю тих, хто, можливо, приєднався до нас вперше або вперше бере участь у Божественній Літургії Української Католицької Церкви. Ми вдячні, що ви вирішили сьогодні молитися разом з нами.

Ми зібралися під материнським покровом цього особливого титулу Матері Божої — побожності, яка надихає вірних уже понад чотири століття. У період між 1594 і 1634 роками Пресвята Богородиця сім разів з’являлася матері Маріані де Хесус Торрес у монастирі Непорочного Зачаття в Кіто, Еквадор. Її послання відверто говорили про майбутній час глибокої непевності, «майже повного занепаду віри і моралі». Однак вона прийшла не для того, щоб налякати, а щоб зміцнити. Вона пообіцяла дивовижне відновлення — оновлення Церкви через вірність, молитву та довіру до Божого Провидіння. І сама назва «Добрий Успіх» говорить не про земні досягнення, а про «добру подію» — Очищення Марії та Стрітення Господнє, моменти послуху, смирення і надії.

Саме до такого духу надії, вкоріненої у пильності та вірності, запрошують нас сьогоднішні читання. Святий Павло, звертаючись до коринтян, нагадує, що християнська свобода ніколи не є виправданням для потурання своїм бажанням. «Усе мені дозволено, — каже він, — та не все корисне». Свобода у Христі завжди спрямована на любов — на добро іншого, на побудову спільноти, на славу Божу. Павло закликає нас не питати: «Що мені дозволено робити?», а радше: «Що приводить інших до Христа? Що зміцнює спільноту? Що є відображенням Євангелія?».

У світі, який часто плутає свободу з самоствердженням, Павло повертає нас до свободи, вкоріненої в милосерді. Це глибоко перегукується з посланням Богоматері Доброго Успіху. Вона застерігала, що настане час, коли багато хто житиме так, ніби правда є відносною, мораль — особистим витвором, а віра — приватним захопленням. Але водночас Вона пообіцяла, що Бог підніме душі — смиренні, відважні, вірні, які своїм свідченням відбудують Церкву. Слова святого Павла сьогодні нагадують нам, що ми покликані бути саме такими людьми. Наші вибори мають значення. Наш приклад має значення. Наша вірність має значення. Навіть найменший акт милосердя, найменша жертва заради добра іншого стає частиною Божого відновлення.

У Євангелії Ісус говорить про потрясіння — війни, заворушення, знаки на небі. Ці слова можуть нас тривожити, але Ісус не хоче нас налякати. Його послання є чітким: «Стережіться, щоб вас не звели». Кожна епоха переживає непевність. Кожне покоління стикається з голосами, які обіцяють легкі відповіді, фальшивих месій або світські рішення для духовних проблем. Тому Ісус попереджає нас, щоб бути розважливими, молитися та шукати опору в Ньому.

Це послання, яке ми повинні почути сьогодні. Завжди є ті, хто стверджує, що говорить від імені Бога, хто сіє страх або розбрат, хто обіцяє спасіння через ідеологію або політичну владу.

Це послання, яке ми повинні почути сьогодні. Завжди є ті, хто стверджує, що говорить від імені Бога, хто сіє страх або розбрат, хто обіцяє спасіння через ідеологію або політичну владу. Але псалмоспівець нагадує нам: «Не покладайте надії на князів, на синів людських, у яких немає спасіння». Наша надія не ґрунтується на харизматичних постатях чи сумнівних політичних діячах, які обіцяють визволення. Наше спасіння походить лише від Христа. Богоматір Доброго Успіху закликає нас залишатися вірними, не піддаватися спокусам фальшивих пророків чи галасу світу, а спрямовувати наш погляд на її Сина.

Ісус завершує Своє повчання закликом до пильності — пильності сповненої надії, а не страху. Пильність — це постава людини, яка очікує на Боже втручання, яка вірить, що благодать діє навіть тоді, коли світ здається темним. Саме це є осердям побожності до Богоматері Доброго Успіху. Вона вчить нас впевнено чекати, витривало молитися і вірити, що Бог керує історією, навіть коли ми не бачимо шляху. Її послання не є посланням відчаю, а посланням впевненості: Церква буде оновлена, віра буде очищена, а Христос переможе.

Тут, у Лідкомбі, вшановуючи Богоматір Доброго Успіху, ми покликані стати людьми надії — людьми, які живуть за закликом святого Павла до милосердя та закликом Ісуса до пильності. Коли ми обираємо те, що є корисним, а не просто дозволеним, ми будуємо Тіло Христове. Коли ми відмовляємося бути зведеними з правильного шляху шумом світу, ми свідчимо про істину. Коли ми залишаємося пильними в молитві, ми беремо участь у «чудовому відновленні», обіцяному Богородицею.

Сьогодні, коли ми молимося разом як одна спільнота, я прошу вас також згадати Україну та її страждаючий народ. Нехай Божа Матір заступиться за них, захистить їх і принесе мир на їхню землю.

Марія завжди веде нас до свого Сина. Вона не усуває виклики нашого часу, але зміцнює нас, щоб ми могли зустріти їх з відвагою, смиренням і непохитною вірою. Молячись під час цієї Божественної Літургії, а згодом під час процесії із фігурою Богоматері Доброго Успіху, просімо її заступатися за нас: щоб наші серця очистилися, наша віра зміцніла, а наше життя відображало надію, яка не засоромить

Богоматір Доброго Успіху, молися за нас.