Проповідь о. Тараса Горпиняка у Сьому неділю після Пасхи
31 травня 2025
Джерелом пізнання Бога є сам Ісус Христос, який прийшов на цю землю і залишив нам свою науку у святій Євангелії. Він залишив нам свою Церкву, де ми можемо черпати наші духовні потреби та вказує нам дорогу до Всемогутнього Бога. Тут, у Церкві, ми маємо захист від усіх ворогів нашого спасіння, тут, у Церкві, ми знаходимо душевний мир, відповіді на наші питання. Тут, у Церкві, ми маємо найкращу поживу для нашої душі, яка звершується на Божественній Літургії — Святе Причастя.

Сьогодні Церква згадує пам’ять святих Отців Першого Вселенського Собору, який відбувся в Нікеї 325 року (тепер це м. Ізник у Туреччині). Собор був скликаний імператором Костянтином Великим. Це був перший в історії християнства Собор, який тривав з кінця травня до кінця серпня. На Соборі було 318 єпископів з усього світу, серед яких був присутній св. Миколай Чудотворець.
Собор осудив єресь Арія й утвердив догмат: Син Божий є істинний Бог, народжений від Бога Отця перед усіма віками і так само вічний, як Бог Отець; Він народжений, а не сотворений, і єдиносущний з Богом Отцем. А 19 червня було прийнято головне рішення Собору — Символ віри — ясний і короткий виклад істинного вчення віри із семи пунктів.
Тоді ж були остаточно вирішені деякі питання внутрішнього життя Церкви, серед яких — встановлення дня святкування Пасхи. Ним стали вважати першу неділю після повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Нікейським Собором було прийнято 20 канонів церковного життя, які стали надійною основою для подальшого розвитку Церкви.
Сьогоднішнє Євангеліє — це частина молитви, яку молився Ісус Христос у Страсний Четвер перед своїми страстями. У цій молитві Спаситель світу просить: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій Тебе прославив, згідно з владою, що її Ти дав Йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких Ти передав Йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали Тебе, єдиного, істинного Бога, і Тобою посланого — Ісуса Христа» (Йо. 17, 1–3).
Цими словами наш Господь Ісус Христос засвідчив, що вічне життя залежить від пізнання істинного Бога Отця і Його Єдинородного Сина Ісуса Христа.
Джерелом пізнання Бога є сам Ісус Христос, який прийшов на цю землю і залишив нам свою науку у святій Євангелії. Він залишив нам свою Церкву, де ми можемо черпати наші духовні потреби та вказує нам дорогу до Всемогутнього Бога. Тут, у Церкві, ми маємо захист від усіх ворогів нашого спасіння, тут, у Церкві, ми знаходимо душевний мир, відповіді на наші питання. Тут, у Церкві, ми маємо найкращу поживу для нашої душі, яка звершується на Божественній Літургії — Святе Причастя, а також інші благословення, які Господь нам дає через прийняття Святих Тайн.
Наша дорога до Царства Божого, до вічного життя, проходить через нашого Спасителя Ісуса Христа і Його святу Церкву.