Проповідь о. Ігоря Головка у Квітну неділю
12 квітня 2025
Саме від Квітної неділі у Страсному тижні ми інтенсивніше готуємося до Пасхи й вчимося, як товаришувати з Христом щоденно. Тому візьмімо в церкві ці знамена Перемоги Господа нашого Ісуса Христа й несімо їх постійно — як надію життя вічного й знак нашої єдности зі Спасителем цього світу.
«Осанна! Благословен, хто йде в ім’я Господнє» (Ів. 12, 13).
Такими словами люди зустрічають Ісуса Христа в Євангелії й по сьогодні — в церквах на Пальмову, або, іншими словами, Вербну неділю.
Давайте обіймімо сьогодні всіх: і тих, хто прийшов лише щоб отримати пальму чи вербу, бо так заведено традиційно (і багато хто так чинить), і тих, хто бере цю гілку на знак того, що так сталося в Єрусалимі, де люди вітали вхід Христа, і тих, хто у своєму знанні додає віру, що ця гілочка є знаменням перемоги, і тих, хто готовий іти з Ісусом щоденно — іншими словами, товаришувати з Ним назавжди й повсюди.
Ці наступні сім днів, у які ми входимо відтепер, були установлені Святою Церквою раніше, аніж сам сорокаденний Великий піст, який формувався в монастирях як духовний дар для віруючих.
У цьому Ювілейному році 2025 бажаю Паломникам Надії — тобто всім нам — найкращого: бути з Христом у радості й смутку, в навчанні й святкуванні, у боротьбі й перемозі. Саме від Квітної неділі у Страсному тижні ми інтенсивніше готуємося до Пасхи й вчимося, як товаришувати з Христом щоденно.
Тому візьмімо в церкві ці знамена Перемоги Господа нашого Ісуса Христа й несімо їх постійно — як надію життя вічного й знак нашої єдности зі Спасителем цього світу.
«Осанна! Благословен, хто йде в ім’я Господнє».