Українська Католицька ЦеркваАвстралія, Нова Зеландія і Океанія
Проповідь о. Андрія Микитюка у Двадцять П’яту неділю після Зіслання Святого Духа
18 листопада 2023
Як часто ми можемо сісти, відкрити Біблію, заглянути у ці рядки і послухати, що Господь промовляє до нас? Через свої Слова, через приклад інших людей — Він показує нам дорогу до Царства Небесного. Та чи ми користуємось цим «знаряддям» щоб цю дорогу спитати?
Слава Ісусу Христу!
Улюблені, цієї неділі ми чуємо Євангеліє, у якому Христос промовляє до нас притчею «Про Милосердного Самарянина». Але хочу звернути нашу увагу не так на саму притчу, як на діалог який передував їй.
Юнак прийшов та поставив дуже важливе запитання: «Що робити, щоб осягнути Царство Небесне?» Думаю, для нас це важливе. Як часто ми себе питаємо, що робити щоб осягнути Царство Небесне?
Ми християни, ми хочемо жити з Богом, ми хочемо жити в Раю. Думаю, якщо запитати кожного з нас де ми хочемо провести вічність, то усі виберуть Рай. Але… що ми робимо для того щоб осягнути цей Рай? Христос прийшов, став одним з нас. Христос умер на хресті і Воскрес і відкрив нам двері до Раю, і запрошує нас увійти туди. Але потрібно ввійти. Тобто потрібно щось зробити. Тож чи ми себе питаємо і чи ми знаємо, що ми робимо щоб увійти туди. Щоб зробити вибір і сказати «так» на Боже запрошення.
Але Господь відповідає юнакові питанням. Каже: «А в законі як написано? Як читаєш?» І це знову для нас важливо. Бо ми інколи говоримо, що ми чогось не знаємо, не розуміємо. Але чи ми використовуємо те, що маємо щоб осягнути відповіді? Чи ми читаємо Закон? Чи ми читаємо Боже Слово, Святе Письмо? Чи ми, християни 21-го століття, які хочемо потрапити у Царство Небесне читаємо Святе Письмо? І як часто?
Як часто ми можемо сісти, відкрити Біблію, заглянути у ці рядки і послухати, що Господь промовляє до нас? Через свої Слова, через приклад інших людей — Він показує нам дорогу до Царства Небесного. Та чи ми користуємось цим «знаряддям» щоб цю дорогу спитати? Чи ми молимось? Як часто ми молимось щоб почути Божу волю і просити Його вести нас по цій дорозі? Чи ми ходимо до Церкви і разом, як спільнота ідемо цією дорогою до Небесного Царства підтримуючи один одного? Христос дає нам «знаряддя», дає нам мапу, дороговкази щоб ми прямували до цілі. Та чи ми користуємось усім цим?
Юнак відповідає, що потрібно любити Бога і ближніх. Він знав. А чи ми знаємо? (Маємо сьогодні багато запитань. Але…). Чи ми знаємо 10 Заповідей Божих напам’ять? Чи ми знаємо Діла милосердя щодо тіла напам’ять? Чи ми знаємо Діла милосердя щодо душі напам’ять? Бо якщо ми не знаємо, то як ми можемо виконувати їх у своєму житті? Ми не можемо…
Сьогодні хочу звернути нашу увагу не так на притчу про Милосердного Самарянина і важливість бути милосердним, як Отець наш милосердний, але на те як часто ми відкриваємо Святе Письмо, на те які знання про Бога і дорогу до Його Небесного Царства ми маємо у своєму розумі та у своєму серці.
Тож бажаю, щоб наші знання ніколи не зупинялись, але завжди примножувались. Щоб наша віра, наші відносини з Богом, зростали кожного дня. Щоб ми прямували по цій дорозі знаючи куди ми йдемо, бачачи напрямок, і просили Бога сили та мудрости бути милосердним і робити те, що робить Він. Любити Бога і любити ближніх.
