«Проща — це особливе місце, де ми можемо збагатитися духовно та подякувати Богові за всі ласки, які він нам дає», — о. Андрій Микитюк

Кілька днів тому Голова Єпархіальної Душпастирської Ради, о. Андрій Микитюк, у соцмережі Facebook запросив усіх вірних Мельбурнської Єпархії на Прощу до Канберри. Це непересічна подія для нашої Церкви в Австралії, де, як підкреслив у своєму зверненні о. Андрій, «ми можемо збагатитися духовно та подякувати Богові за всі ласки, які він нам дає». Оскільки для багатьох поняття прощі і паломництва можуть бути новими і не зовсім зрозумілими, хочемо трохи більше розповісти чим є проща і чому так важливо взяти в ній участь.

Паломництво, проща — це подорож до святих місць із релігійних міркувань. Воно є своєрідним фізичним втіленням нашого щоденного духовного шляху до єдності з Богом. Мотивом для здійснення паломництва може бути бажання духовного очищення і вдосконалення, зміцнення віри, покута за вчинені гріхи або бажання висловити прохання, наприклад, про здоров’я чи духовне зцілення. Прочани також вирушають на прощу, щоб подякувати Богу за його ласки. Всі ці наміри об’єднує те, що людина прагне зустрітися із Богом і заради цього на певний час покидає своє звичне життя.

Першими паломниками у християнстві були люди, які після Воскресіння Ісуса Христа вирушали до Гробу Господнього у Єрусалимі, як єдиного свідка цієї величної події, що стала початком нашого спасіння. Сьогодні прочани вирушають не лише до місць пов’язаних із життям і смертю Ісуса Христа, але й також до місць пов’язаних із життям Богородиці, апостолів, святих Церкви, до місць прославлених подвижницьким життям монахів і монахинь, до місць де зберігаються і являють Божу силу чудотворні ікони та інші християнські реліквії. Щороку тисячі паломників із різних куточків України вирушають на прощу до Зарваниці, Унева, Гошева та багатьох інших паломницьких центрів. Ми, українці католики в Австралії, маємо також свій Паломницький центр — храм св. Володимира у Канберрі.

Отож, для чого йти на Прощу?

• Всі дороги ведуть до Бога. Тому питання не в тому, чи приведе тебе твоя дорога до Бога, а в тому, яке життя ти матимеш за своїми плечима. Проща — це ще одна можливість зупинитись, озирнутись і зрозуміти де Ти є на своєму шляху.
• Неважливо, чи ти йдеш із певними наміреннями чи без них, неважливо — з рідними і друзями чи сам, у тебе з’явиться нагода побути частиною великої спільноти, об’єднаної єдиною метою.
• Ти, жертвуючи певним комфортом, часом і силами, йдеш до Бога, щоби отримати відповіді на свої духовні запитання.
• На прощу йде одна людина, а повертається інша — щасливіша і спокійніша, наповнена миром, радістю, натхненням.
• Повернувшись зможеш поділитись з іншими усім добрим, що здобудеш на прощі, а ділитись буде чим.
• На Прощу відправляються ті, хто вже багато років живе релігійним життям, а також ті, хто ще не відчув присутність Бога у своєму житті.

Якщо ви жодного разу не бували на Прощі — це певний знак, що вам потрібно вирушати обов’язково! Адже не знаємо «ні часу, ні години», коли живий Бог особисто торкнеться нашого серця і все в ньому перемінить.

Зареєструватися на прощу можна за посиланням: https://forms.gle/nD6 q72 WLx4 MJUmGS8.

Дивіться також

25 листопада Освячення Сиро-Малабарського Катедрального храму в Мельбурні 24 листопада Вшанування жертв Голодомору у Мельбурні 23 листопада Проповідь о. Андрія Микитюка у Двадцять сьому неділю після Зіслання Святого Духа