Проповідь Протодиякона Едварда Кострабі у Шістнадцяту неділю після Зіслання Святого Духа

Ми зараз перебуваємо в останніх місяцях Ювілейного 2025 року, проголошеного Папою Франциском, з темою «Паломники надії». Ця тема закликає нас нести надію всім, кого ми зустрічаємо, особливо відкинутим та маргіналізованим — так само, як це робив Ісус протягом усього свого служіння, про що свідчить Новий Завіт.

Сьогоднішнє Євангеліє від Матвія, притча про таланти, нагадує нам, що дари та ресурси довірені нам не лише для власної користі, а й для служіння іншим. Ісус закликає нас використовувати ці дані Богом таланти з мужністю та вірою, поширюючи Царство через щедрість та любов. Роблячи це, ми живемо як «добрі та вірні слуги», розділяючи радість господаря. Це послання підкреслює запрошення Церкви подорожувати разом як паломники віри, навіть посеред труднощів, з надією як нашим дороговказом на Ювілейний рік і далі.

У цій притчі «таланти» представляють унікальні здібності та можливості, які Бог довіряє кожному з нас. Вони призначені для того, щоб їх розвивати та примножувати, а не приховувати чи залишати невикористаними через страх. Якщо ми дозволимо страху паралізувати нас, ми ризикуємо жити непродуктивним життям, яке стримує дари, які Бог задумав для процвітання.

На перший погляд, можна інтерпретувати притчу як урок з фінансів чи продуктивності: інвестуйте мудро, отримуйте винагороди, збільшуйте багатство. Але послання глибше. Йдеться не про максимізацію прибутку, а про сприяння людському зростанню, побудову довіри та збагачення інших.

Справжні «паломники надії» не потрапляють у пастку страху. Вони довіряють Господарю, ризикують, коли це необхідно, і віддають свої дари на служіння Божому Царству. Притча чітко показує, що Бог не вимагає досконалості чи надзвичайних досягнень. Натомість Він шукає вірності, готовності та мужності. Ті, хто відповідає з довірою, отримують похвалу та винагороду — не лише відповідальністю, але й радістю Божої присутності.

Запрошення полягає не просто в тому, щоб «робити більше», а в тому, щоб вірити в дари, які Бог вклав у нас, і ділитися ними з любов’ю. Як вірні слуги, ми покликані інвестувати в життя інших, особливо тих, кого ігнорує суспільство. Найважливіше — це не кількість того, що ми виробляємо, а якість нашої довіри, служіння та єдності.

Один з яскравих прикладів цієї довіри та єдності знаходиться у «Лярші», міжнародній спільноті для людей з інвалідністю. Український католицький університет у Львові втілив цю ідею через Дім Еммаус, де студенти та люди з інвалідністю живуть разом у спільноті. (Посилання тут).

«Лярш» втілює притчу, шануючи дану Богом гідність кожної людини. Тут «таланти» — це не просто навички для особистої вигоди, а дари, якими можна ділитися у стосунках довіри. Люди з інвалідністю нагадують нам, що обмеження — це не недоліки, які потрібно приховувати, а частина нашої спільної людяності. Вони вчать нас приймати власні вразливості та жити в єдності один з одним. Хоча суспільство часто відкидає їх як таких, що мають «менше талантів», вони розкривають глибокі істини Євангелія: кожен має щось цінне, що може запропонувати, навіть якщо інвестиції виглядають інакше, ніж очікує світ.

Тим не менш, деякі вважають цю притчу вимогливою. Страх може спокушати нас задовольнятися «не завдаючи шкоди», повертаючи Богові лише те, що було дано, без жодного зростання. Але Бог вимагає більшого: довіри, яка веде до дії. Кожному з нас, з нашими різноманітними здібностями, було довірено час, ресурси та можливості. Як християни, ми також є розпорядниками найціннішого скарбу — Слова Божого. Коли ми живемо ним з вірою, чесністю та любов’ю, наше життя приносить плоди для інших і прославляє Бога.

Зрештою, притча навчає, що ті, хто живе з мужністю, творчістю та надією, розділять радість Царства. Як вірні слуги, нехай і ми одного дня почуємо слова: «Добре, добрий і вірний рабе! Увійди в радість господаря свого!»

Дивіться також

21 серпня Нові призначення у Мельбурнській єпархії 8 серпня Проповідь протодиякона Едварда Кострабі в одинадцяту неділю після Зіслання Святого Духа 23 травня Проповідь протодиякона Едварда Кострабі у свято Зіслання Святого Духа