Проповідь о. Зенона Рацького у Двадцять другу неділю після Зіслання Святого Духа

Слава Ісусу Христу! Дорогі брати і сестри в Христі!

Сьогодні, читаючи рядки Євангелія 22-ї неділі після Зіслання Святого Духа та роздумуючи над ними, я певен, що одного дня настане момент, коли Господь запитає кожного з нас: «Що ти зробив для Лазаря? Що ти зробив для потребуючого? Що ти зробив для бідного?»

Читаючи цю притчу, яку розповідає Ісус Христос, можна помітити, що Спаситель не стверджує, що багатий був лютим багачем або грішником. Ймовірно, цей багач, проходячи повз Лазаря, не штовхав його, не називав його образливими іменами, не порівнював із найгіршими людьми цього світу, і, можливо, навіть не наказував своїм слугам проганяти його зі свого двору чи з місця, де він сидів біля його дому.

Навпаки, можливо, багатий дозволяв Лазарю просити милостиню біля своїх воріт, час від часу даючи йому якусь монету або дозволяючи харчуватися недоїдками зі свого столу. Цей багатий давав Лазарю можливість вижити, і до певної міри, можливо, відчував себе добродієм, адже той жив і не помер біля його двору. Гріх багача полягав не в тому, що він щось трохи робив для Лазаря, а в тому, що він для нього не зробив.

Якщо замислитися, то з того часу, коли Христос понад дві тисячі років тому розповів цю притчу, мало що змінилося. Світ усе ще часто живе за законом дивних правил, де сильніший виживає за рахунок слабшого. Реальність така, що у світі завжди були і, напевно, завжди будуть багаті люди і бідні люди. Одні мають надмір, а інші з труднощами виживають з дня на день.

Напевно, ми скажемо, що це не завжди наша провина, що ми живемо в умовах значного достатку порівняно з багатьма іншими країнами світу. Ми дійсно живемо в багатій Австралії. Подібно до того, як багатий давав Лазарю крихти зі свого столу, кожен із нас, кожен австралієць, іноді жертвує бідним зі свого доходу. Статистика показує, що в Австралії християни жертвують бідним у розмірі, еквівалентному вартості одного обіду в фастфуд-ресторанах. Це те, скільки жертвують для бідних за рік. Задумаймося над цим, бо, як ми бачимо з притчі Ісуса Христа, кожному прийде час стати на суді перед Богом.

Наприкінці, оскільки ми сьогодні згадуємо особу Лазаря, важливо відзначити, що в історії християнства він часто вважався покровителем хворих, особливо тих, хто страждає від тяжких захворювань або прокази, і багато християн мають до нього велику шану. Дуже цікаво, що подекуди у Західній Церкві Лазар також є покровителем собак, тому що, як ми читаємо в Євангелії, собаки приходили до нього і лизали його рани. У деяких церквах вшановують пам’ять святого Лазаря і благословляють собак в цей день, коли читають це Євангеліє. І ми знаємо, що собаки справді найкращі приятелі людини. Вони не дивляться чи ти є такий чи інший, чи багатий чи бідний, а вони є твоїми найближчими приятелями.

Хай добрий Господь Бог буде з нами всіма і благословить нас та наші родини в цей чудовий святий день — день неділі, день бідолахи Лазаря, який вчить нас сьогодні жити не тільки для себе, для свого «я», але й для всіх людей, особливо для тих, хто є бідний.

Дивіться також

1 лютого Проповідь о. Зенона Рацького у свято Стрітення Господнього 28 грудня Проповідь о. Зенона Рацького у неділю по Різдві 16 червня Проповідь о. Зенона Рацького у Четверту неділю після Зіслання Святого Духа