Проповідь о. Зенона Рацького у Четверту неділю після Зіслання Святого Духа

Дорогі брати і сестри в Христі!

Цими останніми неділями ми святкували Неділю всіх святих, покликання святих апостолів, Неділю всіх святих Української землі, українського народу. І на думку спадають ці прекрасні слова, сказані Господом до юдеїв: «Я — світло світу; хто йде за Мною, не буде ходити в темряві, а матиме світло життя».

Уявімо собі водія, який їде в темряві без увімкнених фар. Така їзда була б небезпечною не лише для самого водія, а й для решти учасників дорожнього руху. Це швидко закінчилося б аварією. Ми також перебуваємо на життєвій дорозі. Потребуємо світла, щоб йти непохитно і безпечно до мети. Тим світлом є для нас Ісус Христос. Він каже нам: «Я — світло світу; хто йде за Мною, не буде ходити в темряві, а матиме світло життя». Ніхто з нас не є світлом для себе самого. Жодна людина, хоч як би ми її любили чи поважали, не є для нашого життя справжнім світлом.

Історія знає багато людей, які хотіли бути світлом для інших. Та сама історія свідчить нам про страшні помилки і хибні кроки тих, хто їх наслідував. Ісус Христос — це справжнє світло світу. Хто йде життям у тому справжньому світлі, ніколи не заблукає. Про це свідчить багато мучеників, ісповідники, святі чоловіки та жінки, які з Ісусом щасливо дійшли до мети свого земного життя. Ми теж без аварії пройдемо дорогу свого життя, якщо будемо наслідувати Ісуса Христа.

Чому, однак має передувати покірне служіння Божому Слову? Христос є світлом для нашого життя, не гасім цього світла байдужістю нашого серця. Святий Ігнатій з Лойоли розрізняє три групи християн згідно з тим, як вони готові наслідувати Господа нашого Ісуса Христа.

До першої групи належать ті, що нібито готові віддати все своє життя Богові. Однак вони нерішучі, недисципліновані, тому насправді не є учнями Христовими. Їхньою улюбленою фразою є «я хотів би», «я бажав би». Згадайте багатого юнака з такими самими словами. Таких людей ми могли б назвати людьми, які бажають Христа, але не мають волі виконувати Його накази.

До другої групи належать ті, що ніби все роблять для Бога. Це люди енергійні, великодушні, ревні, але їхнє серце не повністю в Божих руках. Вони дійсно роблять багато, але їхнім гаслом є «я сам тобі, Господи, скажу, що для тебе зроблю». Часто йдеться про багато чого, тільки не про те, чого хоче від них Бог. Вони діють згідно зі своїми власними баченнями. Таких людей ми могли б назвати діючими згідно зі своєю волею.

І врешті, до третьої групи належать ті, що кажуть Богові: «Кажи, Господи, Твій слуга (слугиня) слухає. Прошу Твоєї допомоги та сили у всьому, що мене лякає або видається сильнішим від мене». Це люди, які мають справжню віру і тверду волю слідувати за Господом.

І на кінець запитаймо себе: «До котрої з цих трьох груп належу я?»

Дивіться також

18 жовтня Проповідь о. Зенона Рацького у Двадцять другу неділю після Зіслання Святого Духа 25 листопада Проповідь о. Зенона Рацького у Двадцять шосту неділю після Зіслання Святого Духа 18 жовтня Урочисте Святе Причастя у  Вудвілі