Проповідь о. Юрія Тиченка у Двадцять сьому неділю після Зіслання Святого Духа
13 грудня 2025
Приготовляючись до радісного святкування Різдва Христового, робімо все можливе для того, аби новонароджений Ісус був у центрі не тільки наших святкувань, а й впродовж цілого нашого життя. Він очікує всіх нас на Святій Літургії, яка є запорукою нашого входу та участі у вечері, яку Господь приготував для усіх, хто любить Його і вірує в Нього.

Вечеря, про яку говориться у сьогоднішньому Євангелії — це найвища ціль нашого християнського життя. Запрошення на бенкет — це найважливіший момент для кожного із нас. Однак, тому, що людська природа має багато інших потреб, ми часто втрачаємо цю вагомість. Виклики, які ставить перед нами цей світ сильно відволікають нас, обезсилюють та збивають нас з істинної дороги. Саме для того, щоб люди не ходили манівцями, Ісус Христос розповідає нам цю притчу про Королівський бенкет, Царську вечерю, на яку ми всі отримали запрошення.
У людей, які жили в біблійних часах, як і в тих, котрі вперше чують цю притчу, виникає багато запитань: де є це запрошення? Де і коли має відбуватись ця вечеря? Як ми можемо дати відповідь? Що ми повинні робити для того, аби потрапити на цей бенкет…? В наш час інформація поширюється дуже швидко і її є настільки багато, що просто неможливо стежити за всім. Кожна людина обирає собі декілька напрямків, які її цікавлять і старається за ними слідкувати. Ми, переважно, цікавимось найважливішими подіями в світі, місцевими новинами, чимось зв’язаним з професією, хобі, спортом і музикою. Однак, багато різної іншої інформації потрапляє до нас зовсім випадково: при перегляді соціальних мереж, телебачення, спілкуванні з людьми, спогляданні навколишнього світу.
Однією із найбільш болючих та величезних загадок для усіх нас є питання війни. Як можна вбивати невинних людей? Як можна знищувати народи? Яка є ціль тих людей, котрі починають воювати? Що потрібно людині до повного щастя? Як ми можемо припинити це жахіття?
Багато людей ставлять собі якусь ціль у житті і рвуться до неї з усіх сил. Для багатьох людей такою ціллю є гроші, кар’єра, слава. Ганяючись за усім цим, люди не мають часу на відпочинок, родину, друзів, Бога. Коли нічого не досягають — нервують, впадають в депресію, сходять з розуму, виливають свою ненависть на цілий світ.
Господь невипадково збудував людське тіло в такий спосіб, що ми мусимо черпати енергію через споживання їжі, фізичну активність та відпочинок. Емоційну енергію, яка визначає наш настрій, емоційну стійкість і загалом якість нашого життя, — будують стосунки з іншими людьми, хобі та захоплення. А духовну енергію ми отримуємо від нашого спілкування з самим Творцем: через нашу молитву, піст, вчинки милосердя, Святі Тайни, а найголовніше — через нашу повну участь у Божественній Літургії, яка є вступом і передсмаком тієї вечері, про яку говорить нам сьогоднішнє Євангеліє.
Приготовляючись до радісного святкування Різдва Христового, робімо все можливе для того, аби новонароджений Ісус був у центрі не тільки наших святкувань, а й впродовж цілого нашого життя. Бо саме для цього Божий Син прийшов на цей світ, щоб бути поруч кожного із нас: повчати, оздоровляти та підтримувати, даруючи своє Тіло та Кров у Пресвятій Євхаристії. Він очікує всіх нас на Святій Літургії, яка є запорукою нашого входу та участі у вечері, яку Господь приготував для усіх, хто любить Його і вірує в Нього.
Амінь!