Українська Католицька ЦеркваАвстралія, Нова Зеландія і Океанія
Проповідь о. Василя Мотріченка у четверту неділю після Зіслання Святого Духа
20 червня 2026
Дорогі во Христі, нехай наша віра буде наповнена світлом Божої присутності впродовж цілого нашого життя. Сьогодні Христос, перебуваючи в Пресвятій Євхаристії, в особливий спосіб творить чуда і для нас. Він не покинув нас, не залишив самих, а постійно перебуває з нами під видами хліба та вина. Але, щоб пізнати та збагнути це — потрібна віра, щира віра та чисте серце.
Одного разу, коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його: «Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко» (Мт. 8, 5).
Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Дорогі во Христі, сьогодні ми читаємо уривок зі Святого Письма про оздоровлення слуги капернаумського сотника, який переживав та побивався за здоров’я одного зі своїх слуг і вірив, що Ісус може допомогти йому, а почувши слова Христа: «Я прийду й оздоровлю його» ще раз ствердив та визнав свою віру.
Євангелист Лука, описуючи цю подію зустрічі сотника з Христом, двічі звертає увагу на те, що сотник називає Ісуса Господом, тобто визнає його Божество та вірить, що тільки сказавши слово, Христос може допомогти Йому та оздоровити хворого слугу, який терпить тяжко. Як бачимо, віра сотника справді була великою, тому що він добре розумів, що тільки за словом Христа відбуваються чуда. Тобто слово Господнє має велике значення та силу.
Якщо ми поглянемо у книги Старого Завіту, то побачимо, що через Господнє слово повстав світ. Що своїм словом Бог сотворив людину як найкращий витвір творіння, а все сотворене дав у руки людині. І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над мо́рською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі». І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх (Бт. 1, 26–28). Своїм словом Бог дає закон «Декалог» Мойсеєві на горі Синай для добра людини: «Тоді Бог промовив усі ці слова кажучи»(Вих. 20, 1). А в Новому Завіті в Єванглії від Івана читаємо «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог»(Ів. 1, 1).
Отож, дорогі во Христі, з контексту цього читання ми можемо побачити, що тим Божим словом є Ісус Христос, Син Божий, що прийшов у цей світ для спасіння людського роду. Те слово, про яке ми чуємо в Єванглії, є ніщо інше як прихід Ісуса Христа, Спасителя світу до нас.
Прямуючи до дому сотника та промовивши слово Господь не просто входить у життя людини, Він перемінює її з середини і повертає до первісного образу, здорового життя. Не тільки повертає здоров’я своєму створінню, а зцілює його, дає йому повноту життя.
Дорогі во Христі, нехай і наша віра буде наповнена світлом Божої присутності впродовж цілого нашого життя. Те, що відбулося сьогодні у житті капернаумського сотника та його слуги, може відбутися і в нашому житті, але для цього потрібна віра. Така віра, яку мав цей знатний чоловік. Пізнавши Ісуса, досвідчивши його у своєму житті, він побачив величне чудо, за словом Христа був зцілений його слуга. Сьогодні Христос, перебуваючи в Пресвятій Євхаристії, в особливий спосіб творить чуда і для нас. Він не покинув нас, не залишив самих, а постійно перебуває з нами під видами хліба та вина. Але, щоб пізнати та збагнути це — потрібна віра, щира віра та чисте серце. Такі, які мав сотник. «І сказав Ісус сотникові: Іди, хай тобі станеться за твоєю вірою. І видужав слуга тієї ж години».
