Проповідь о. Тараса Горпиняка у Сімнадцяту неділю після Зіслання Святого Духа

Кожного разу, коли ми читаємо Святе Письмо, ми стаємо свідками дуже великих чуд, які робив наш Спаситель Ісус Христос для скріплення віри у Всемогутнього Бога. Милосердний Спаситель бачив людські страждання, співчував кожній людині, яка з вірою в серці просила про допомогу.

Деколи Ісус Христос випробовував віру людини перед своїми учнями й іншими людьми. Саме про таке випробовування ми дізнаємося із сьогоднішнього читання Святого Євангелія. Христос Спаситель, ніби не чув прохання стражденної матері, яка йшла слідом за ним і голосно кричала: «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно».

Любов матері до своєї дитини є безмежною. Терпіння і страждання дочки були дуже великим болем, який передався матері. Ми можемо собі уявити материнський біль, адже маємо своїх дітей.

Апостоли, які були там присутні, співчували бідній матері й просили Ісуса допомогти їй. Своїм прикладом Святі Апостоли показують нам, що слід молитись за тих, хто в біді. Апостоли ставилися з великою любов`ю до ближніх, і тому Господь вибрав їх своїми учнями.

Але подивімся, яка сильна віра у проханні цієї матері! Христос, ніби не чує її, а вона далі просить, терпить, несучи свій хрест далі. Віра ханаанянки була настільки непохитна, що Христос сказав їй такі слова: «Тоді відповів їй Ісус: „О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш“. І видужала її дочка від тієї години».

Віра жінки-ханаанянки нехай буде прикладом для нас усіх. Її наполегливе прохання нехай буде для нас усіх прикладом щирої і наполегливої молитви до Всемогутнього Бога. І коли ми будемо звертатися у такій сильній вірі і молитві до Господа, то й нас вислухає Ісус Христос, і своїм безмірним милосердям наповнить наші серця.

Дивіться також

17 листопада «Мольба з уст бідного йде до вух Божих» 12 травня Проповідь о. Тараса Горпиняка у Сьому неділю після Пасхи 1 травня «Спільне свячене» у Вейвілі