Проповідь о. Тараса Горпиняка у Двадцять третю неділю після Зіслання Святого Духа
4 листопада 2023
Пам’ять про Божу присутність у житті — це пам’ять про добро власної душі. Якщо людина любить себе і дбає про власну душу, вона часто думає про Бога, щоб бути з ним нерозривно тут і колись у небі.
Євангеліє сьогоднішньої неділі розповідає, що коли Ісус прийшов у Геразинську землю, його зустрів біснуватий чоловік і почав голосно кричати: «Що мені і тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього. Благаю тебе, не муч мене!» Насправді це кричав не чоловік, а злий дух кричав устами хворого чоловіка, бо він відчув у Христі Божу присутність, і у такий спосіб відчув загрозу, кінець своєї влади над цим чоловіком.
Злий дух часто заманює увагу людини тілесними приємностями, різними пристрастями, земними речами, щоб на перше місце поставити потреби тіла, і таким способом відвернути від потреб безсмертної душі, а найголовніше — від Бога.
Ісус Христос називає себе світлом, кажучи: «Я — світло світу, хто йде за мною, не буде блукати у темряві, а буде мати світло життя» (Ів. 8, 12). Його наука і приклад його життя є тим духовним світлом для людей, яке допомагає відрізнити добро від зла, пізнати те, що є від Бога, а що походить від злого духа. Пам’ять про Божу присутність у щоденних справах, про божі заповіді, стає духовним світлом для людини і наставляє її на добру дорогу, яка веде до Бога, до мети життя — нерозривного з’єднання з Богом у вічності. Пам’ять про Божу присутність у житті — це пам’ять про добро власної душі. Якщо людина любить себе і дбає про власну душу, вона часто думає про Бога, щоб бути з ним нерозривно тут і колись у небі. Пам’ять людини про Божу присутність стає для неї певним духовним сторожем, котрий оберігає її душу, життя і здоров’я від духовних і фізичних небезпек.
Стараймося завжди пам’ятати про Бога і його заповіді, а це охоронить нас від різних підступів злого духа, допоможе зберегти Божу любов у душі, перебувати постійно під його опікою і цим запевнити собі щастя дочасне і вічне.