Українська Католицька ЦеркваАвстралія, Нова Зеландія і Океанія
Проповідь о. Тараса Горпиняка у дев’яту неділю після Зіслання Святого Духа
25 липня 2026
Христос, випробовуючи душу людини, випробовує надійність її приготування до життя вічного. У випробуваннях люди часто запитують: «Чому? Для чого це сталося? Яке воно має значення для мене?» Випробування допомагають людині краще пізнати себе і пізнати Бога, відчути потребу в Ньому у житті, зміцнити віру, надію на Бога.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі браття і сестри!
Сьогоднішнє Євангеліє є підтвердженням тої правди, що коли людина просить в Бога допомоги, особливо у складних ситуаціях, Бог завжди помагає, подібно як врятував Петра від небезпеки потонути в морі. Як зазначає євангелист Матей, коли Петро почав зі страху потопати і звернувся по допомогу до Ісуса, Ісус зараз же простягнув йому руку і витягнув з води. Подібно стається і в нашому житті. Коли хтось потрапляє в якусь велику небезпеку, зокрема душевну, Христос зараз же спішить на допомогу, тільки треба вміти цю допомогу розпізнати і прийняти. Отже, у труднощах Бог ніколи не залишає людину саму.
Так склалося, що випробування стали невід’ємною частиною людського життя. Коли повар готує страви, він пробує смак їжі, чи вона зварена, чи не треба додати солі, цукру або інших приправ. Кравець у процесі праці дивиться, чи добре скраяв полотно, а потім дає приміряти його замовнику, чи добре пошито, чи не треба чогось поправити. Хто складає меблі, перевіряє їх на надійність тощо.
Подібно Христос, випробовуючи душу людини, випробовує надійність її приготування до життя вічного. У випробуваннях люди часто запитують: «Чому? Для чого це сталося? Яке воно має значення для мене?» Відомий католицький релігійний письменник Жан Ваньє у своїй книжці «Потойбіч депресії» так написав на цю тему: «Життя — це послідовність криз та моментів, які дають можливість ще раз відповісти на запитання: ким ми є і чого насправді хочемо у житті».
Випробування допомагають людині краще пізнати себе і пізнати Бога, відчути потребу в Ньому у житті, зміцнити віру, надію на Бога.
Останні слова ап. Петра до Ісуса в сьогоднішньому уривку Євангелія: «Ти істинно — Син Божий!» — кожної Літургії під час відпусту, від імені церковної спільноти, повторює священик. І кожен такий відпуст розпочинається словами: «Христос, істинний Бог наш…» Визнати Христа своїм Богом означає довіритися Йому. І кожен, хто сьогодні вийде після відпусту після Літургії з церкви, нехай дійсно цей тиждень проведе у повній довірі до Нього. Запросімо Христа до човна свого життя, щоб вщух вітер сумнівів, неспокою, зневіри, а запанували мир, спокій та благодать. Амінь.
