Проповідь о. Руслана Бабія у Тридцять п’яту неділю після Зіслання Святого Духа
18 січня 2025
Призначення земних речей — служити вічним цілям. З них користаємо всі ми, як з Божого Дару, та ділимось ними з ближніми й так облегшуємо тягарі та терпіння одні одних і реалізовуємо Божу Любов через ці земні дари, перетворюючи їх на вічні.
Святий Іван Золотоустий пише: «Багаті існують заради бідних. Бідні існують для порятунку багатих», а святий Василій Великий продовжує думку: «Тому Христос не наказує нам відкинути наше багатство геть, ніби воно погане, але роздавати його; ніхто бо не засуджується за володіння дарами, а за зловживання ними».
Існує думка, що земне багатство і здобуття Царства Небесного є взаємовиключними речами. Справді, Христос каже, що багатому трудно ввійти до Царства Небесного. З іншого боку, бідні часто тішать себе тим, що ніби їхня бідність вже гарантує їм місце на небесах, адже до Лазаря Авраам промовив, що свої лиха він уже переніс за життя.
На обидва погляди можемо відповісти — і ТАК, і — НІ. Критерієм визначення буде віра та діла милосердя, згадаймо нагірну проповідь. Звісно, правильним, мудрим і відповідальним кроком є планувати майбутнє. Привласнивши земні дари на служіння тільки власним потребам, не спасемо себе ними, бо їхнє призначення зовсім в іншому! Як виноградарі лихі між собою думали, що вбивством сина господаря отримають собі його спадщину та були вигублені, а все задля того, що не хотіли належні плоди віддавати — правдиво служити Богові. Так і ми, плануючи вічність з Богом, мусимо подбати про скарби на небі.
Однак, наші зусилля і щоденна праця інколи на сто відсотків спрямовані на земні потреби. В цьому вся наша несвідомість, як в немудрих дів, що не придбали завчасно оливи до свічників. Натомість добре управління талантами дає відсотки у вічності. Все, що одному з моїх найменших ви зробили — мені зробили, каже Христос.
З цього випливає, що призначення земних речей — служити вічним цілям. З них користаємо всі ми, як з Божого Дару, та ділимось ними з ближніми й так облегшуємо тягарі та терпіння одні одних і реалізовуємо Божу Любов через ці земні дари, перетворюючи їх на вічні. Хто є мій ближній? — пригадуємо притчу про милосердного самарянина. Зверніть увагу, якою є відповідь Христа на запитання юнака: «Тобі все ще бракує однієї речі. Продай усе, що маєш, і роздай бідним, і матимеш скарб на небі».
Проблемою сьогоднішнього героя було те, що він не уявляв свого життя без багатства, яке стало його радістю і насолодою, яке визначало його статус та суспільну цінність, яке відкривало можливості пізнавати світ і здобувати знання. Де мудрий світу цього, де дослідник віку цього?
В цьому він обманув сам себе, бажаючи хизуватися перед Богом своєю побожністю та вірністю в дотримуванні заповідей та приписів, несподівано виявив свою неміч та залежність від багатства, з якою відійшов хоч і не осуджений, але засоромлений. Христос же на запитання учнів «Хто ж тоді може бути спасенний?» наче навздогін йому відповідає: «В Бога все можливе!»
І це відкриває нашу надію на Божий промисел спасіння нашого, бо нам завжди щось бракуватиме, але покладаючись на Господа у всьому та прагнучи скріплення у Святому Дусі, визнаємо наші немочі та отримуємо доповнення Благодаті, що освячує нас як Божих дітей, згуртовує до справ Отця Небесного. Як Христос, віднайдений у храмі, сказав до Марії: «Хіба ви не знаєте, що маю бути при справах Отця мого!» Тут Він сам, напротивагу багатому юнакові, показує нам приклад вірності Богові.
Для Христа скарбом є кожна людина на цій землі, яка слухає Добру Новину Євангелія. Адже Він шукає нас як Добрий Пастир, любить, обдаровує і чекає як Милосердний Батько, відкупляє, зцілює і дарує життя як Бог. Тому, дорогі у Христі брати і сестри, простягніть руку і доторкніться до життя, прийміть тіло і кров Христову як завдаток життя вічного. Обдаровуйте своєю любов’ю та добрими дарами один одного, визнавайте немочі одні перед одними та прощайте їх, облегшуйте терпіння та носіть хрести ближніх своїх, спрямуйте своє прагнення до Бога, зробивши Його скарбом свого серця, і увійдете в Царство і станете сопричасниками Вічної Любові.