Українська Католицька ЦеркваАвстралія, Нова Зеландія і Океанія
Проповідь о. Мирослава Вонса у свято Зіслання Святого Духа
4 червня 2023
Цієї неділі ми святкуємо свято Зіслання Святого Духа. У Діянні Апостолів описано як відбулась ця подія — апостоли отримали дар проповідування різними мовами, отримали дар любові, щоб проповідувати Добру Новину для усіх і у всіх куточках тодішнього світу.
Запрошую вас роздумати над сьогоднішнім Євангелієм, у якому Ісус Христос, відповідаючи і повчаючи людей, говорить: «Я — світло світу. Хто йде за мною, не буде в темряві блукати, а буде мати світло життя».
Давайте подумаємо, з чим асоціюється у нас слово «світло»?
Світло — це безпека. Для багатьох з нас безпечніше їздити вдень, ніж уночі. Краще видно та й легше орієнтуватись на дорозі. Діти до певного віку бояться темряви і також ми їм залишаємо включене світло. Апостоли, як говорить нам Євангеліє, після Вознесіння Господа зачинили двері у домі і молились. Вони були розгубленні, боялись. Допоки не зійшов Святий Дух, який дав їм відчуття впевненості. Вони набрались мужності і вийшли проповідувати.
Світло — це надія. Коли вранці прокидається сонце і його промені освітлюють нашу оселю, то ми радіємо, бо це дає надію на те, що сьогоднішній день буде кращим, ніж вчорашній, що зміни будуть і принесуть нам успіх. Святий Дух, який зійшов на апостолів, дарував їм силу проповідувати, і став джерелом надії для усіх людей бо «Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю та миром у вірі, щоб ви збагатились у надії, силою Духа Святого» (Рим. 15:13).
Світло — це життя, Світло — це енергія. Без сонця, яке дарує нам тепло, світло та енергію на землі б не було напевно життя. У 103-му Псалмі ми молимося: «Боже, ти посилаєш Свій Дух — і все оживає. Віднімеш — і все повертається у порох».
Світло — це центр спільноти. Навколо світла збираються. Згадаймо наш відпочинок на природі, наші табори, коли увечері усі збираємось навколо ватри і розмовляємо, співаємо пісень, жартуємо… Ми тоді відчуваємо єдність.
Світло — це невимовна радість. Радість бачити безкрайній океан, гори сніг і дощ; бачити як ростуть твої діти і внуки; бачити батьків; бачити діла Господні, які Він творить кожний день. Святий Дух дарує нам радість: «Нас засмучують, але ми завжди веселі; як убогі, та багатьох збагачуємо; ми нічого не маємо, а всім володіємо» (ІІ Кор. 6:10).
Світло — це християни. Коли бачимо людину веселої вдачі, яка є відкрита до спілкування, турботлива і вміє підтримати, разом порадіти і разом посумувати, яка уміє любити Бога і людей, уміє молитись — ми називаємо таку людину світлою. Така людина, через постійне спілкування з Богом ніби сама несе це світло. Згадаймо, як Мойсей спустився з гори після спілкування з Богом і його обличчя випромінювало світло. Багато святих нашої Церкви були світлими людьми, бо уміли почути з неба шум і сповнились Святим Духом.
Ісус Христос говорить нам: «Хто йде за мною той не блукає у темряві». Йде, тобто бачить постать Ісуса Христа. Йде, бо довіряє Святому Духові, який провадить, бо наш орієнтир — це Ісус Христос, Той, на якого має бути спрямований наш погляд, коли ми вирушаємо у дорогу. Він Той, який йде попереду та освічує нам шлях. Той, який є центром нашої спільноти, яка сьогодні тут зібралась на молитву.
Але чи ми йдемо за Христом чи блукаємо у темряві духовній? Це вже залежить особисто від кожного з нас. Що потрібно робити, щоб мати силу йти і не заблукати?
І тут порада дуже проста: щоб не заблукати треба використовувати інструкцію, мати карту. Бог — найкращий Творець і Його інструкції найпростіші і найчіткіші.
Отож інструкція:
Вірити і діяти. Бо без діл віра мертва (Як. 2,17). Треба перебувати «в вірі тверді́ та ста́лі, і не відпадаєте від надії Єва́нгелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створі́нню під небом» (пор. Кол. 1, 23).
Бути активним у духовному житті. Лише через дію Святого Духа можемо бути активними. Пригадаймо: зійшов Святий Дух на апостолів і вони встали, почали свідчити і активно проповідувати, і навернулось 3000 осіб (Див.: Діян. 2; 1–47; 23).
Прислухатись до Господа і ділитисьз Ним своїми думками та переживаннями, не боятись казати: Господи, мені страшно послухати тебе і йти за Тобою, говорити правду, бути іншим, жити так, як ти навчав. Але я вірю, що так, як ти допоміг Аврааму і Мойсеєві, так і мені допоможеш; як простив апостолові Петрові, так і мені простиш; як врятував розбійника на хресті, так і мене врятуєш.
Часто приступати до Тайни Сповіді, хоч раз у місяць. Бог не відвертається ніколи від нас, коли ми вчиняємо гріхи. Коли ми вибачаємось у Сповіді, то немов «співдіємо з Христом — силою Святого Духа — під материнською опікою Церкви» (Катехизм «Христос наша Пасха»). Христос через безмежну і неосяжну любов простягає свою руку допомоги через Тайну Сповіді, щоб ми могли вибачитись, піднятись і йти далі: «То згадай, звідки ти впав, і покайся, і перші діла роби» (Од. 2, 5).
Приймати достойно Тайну Євхаристію, тобто приступати до Святого Причастя. Сам Ісус каже: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете Тіла Чоловічого Сина й не питимете Його Крові, не матимете життя в собі. Хто Тіло Моє їсть і Кров Мою п’є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня».
Наостанок, знайте: йти за Христом буде нелегко. Господь не каже, що коли буде світло, то вас не атакуватиме темрява, а каже, що хто йде за Ним, той не блукатиме у темряві. Буде багато випробувань, клопотів, буде здаватись, що увесь світ та усі люди проти нас, та у цей момент, серед усього цього, чи ми будемо чути голос Спасителя, який говорить: «Я — світло світу. Хто йде за мною, не буде в темряві блукати, а буде мати світло життя»? Чи перестанемо Його чути і заблукаємо у темряві?
Часто люди кажуть, що це Бог перестав промовляти до них. Насправді, людина перестала хотіти чути той шум з неба, Святого Духа, їй стало не комфортно чути голос Бога. Господь же ніколи не втомлюється промовляти до нас, Святий Дух ніколи не перестає обдаровувати своїми дарами. Ісус Христос завжди поряд, Він плаче разом зі нами, коли нам сумно, а також радіє, коли є радісні моменти у житті. Він обіцяє, що ми будемо жити вічно, коли будемо йти слідом за Ним. Він є тим Світлом, яке ніколи не згасає і ще більше сяє, коли у нашому житті є найтемніші дні.
Святий Йоан Золотоустий говорить: «Отож, якщо хочемо бути щасливими, уникаймо зла і практикуймо чесноти, оскільки немає іншого шляху для того, щоб здобути радість, навіть якщо сядемо на трон самого царя. Ось чому Павло попереджав: „Плодом Духа є любов, радість, мир“ (пор. Гл. 5, 22). Отож, ревно зберігаючи в собі цей плід, вже тут зможемо бути щасливими й одного дня станемо достойними отримати майбутнє Царство». Амінь!
