Проповідь диякона Василя Мотріченка у Третю неділю після Пасхи
13 квітня 2024
Шукаймо Христа і, знайшовши, тримаймося його міцно, щоб живучи тут на землі з ним, ми змогли разом з ним перебувати у царстві його. Маючи за приклад смиренних жінок мироносиць, спішімо з миром наших добрих учинків, щоб зустріти Христа, що воскрес із мертвих, смерть подолав і усім нам життя вічне дарував.
«Жінки звідомлені словом ангела, розказали апостолам радісну новину, що воскрес Начальник нашого спасіння. Він полонив смерть, дарував світові вічне життя і велику милість»
(Стихира Вечірні)
Дорогі во Христі!
В сьогоднішній недільний день Свята Церква величає славних жінок мироносиць, а Святе Письмо представляє нам їхній подвиг, віру та довіру Господеві. Бо прийшовши до гробу вони побачили ангела, що мовив до них: «’Не бійтеся! … Він воскрес, його немає тут. Ось місце, де його поклали’’ (Мк. 16, 6).
Побачивши порожній гріб та похоронні полотна вони здивувалися та зі страхом і трепетом відійшли від гробу, але, здолавши своє недовір’я та острах, вони сповістили апостолам, що воскрес Христос, його більше немає у гробі, він живий. І власне епізод сьогоднішнього Євангелія представляє нам вірних жінок, які поширили цю звістку не тільки апостолам, але на всі кінці землі. Саме жінки, які вважалися менш вартісними за чоловіків ідуть до гробу першими і ангел з’являється їм, сповіщаючи добру новину. Ці жінки, які з сумом і тривогою ідуть до Христа, показують нам добрий приклад смиренного служіння. Вони робили для Ісуса те, що могли і це є взір для всіх нас християн — робити для наших ближніх все те добро, що в наших силах, не зважати на страх, зневагу чи тривогу, а Господь, який бачить серце людини, відплатить кожному за вчинками його. Жінки ідучи до гробу роздумували, хто відкотить камінь, яким був запечатаний гріб, але побачили чудо. Так і в нашому житті. Якщо ми віддамося на Господній провід, будемо вірні без вагання і будемо робити навіть те, що видається неможливим, то Господь, який в чудесний спосіб відкотив камінь від гробу, зробить чудо і в нашому житті. Але для цього потрібно вірити і довіряти Господеві, як це робили жінки мироносиці.
Отож, дорогі во Христі, Господь Ісус, який воскрес із мертвих, відіслав свого ангела, щоб відкотив камінь від гробу та сповістив жінок про воскресіння. Той, який з’явився своїм учням при ламанні хліба дорогою до Емаусу, той, що закликав невірного Тому вкласти палець до свого проколотого боку, є відкритим до кожного і промовляє до нас: «Прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені і я заспокою вас» (Мт. 11, 28). Тільки віруйте та відкрийте своє серце на сприйняття Божої благодаті, очистіть свої душі і тіла, будьте вірними й з довір’ям приймайте вчення Господнє. Як жінки мироносиці, які, з любові до Христа, були йому вірними не тільки за часів його служіння на землі, але й в дні його страждань та розп’яття на хресті. Вони не боячись зневаги від людей, погроз від сторожі, яка стерегла гріб, але з любов’ю та вірою ішли до Христа, щоб віддати Йому належну шану. Так і ми, маючи за взір приклад відданого служіння жінок мироносиць, будьмо вірними незважаючи на всі перешкоди. Шукаймо Христа і, знайшовши, тримаймося його міцно, щоб живучи тут на землі з ним, ми змогли разом з ним перебувати у царстві його. Маючи за приклад смиренних жінок мироносиць, спішімо з миром наших добрих учинків, щоб зустріти Христа, що воскрес із мертвих, смерть подолав і усім нам життя вічне дарував.
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!