Промова владики Миколи кардинала Бичка з нагоди третьої річниці повномасштабної війни в Україні

Промова з нагоди третьої річниці повномасштабної війни в Україні
Катедральна площа Святої Марії, Сідней

24 лютого 2025 року

Слава Ісусу Христу!

Дорогі Брати і Сестри

Війна в Україні розпочалася одинадцять років тому. Повномасштабне вторгнення — три роки тому. Щодня в різних містах і селах українці ховають юнаків і дівчат, які вчать нас жертовно любити, віддаючи своє життя за ближнього.

Щоночі українці прокидаються від звуків сирен повітряної тривоги та безпілотників, ракет і бомб. Хапають на руки дітей і біжать до укриття. Щоранку українці телефонують своїм рідним та близьким, щоб переконатися, що з ними все гаразд. Але, незважаючи на цей жах, як каже наш Патріарх: «Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться».

Україна стоїть, бо відчуває підтримку людей по всьому світу, які залишаються вірними правді та людяності, допомагаючи нам полегшити наші страждання.

Україна бореться, бо живе надією, яку ми бачимо в очах молодих захисників. Будучи крихкою чеснотою, ця надія здатна витримати і провести нас через найбільші труднощі та пекельні випробування.

Україна молиться, бо вірить у перемогу і справедливий мир, які перевершують земні сподівання, бо Господь Бог виступає нашим захисником.

Віра в Бога і перемогу мотивує нас до єдності. У цьому сьогодні ми бачимо нашу силу і стійкість проти російського ворога, який у 28 разів більший за територією і в 4–5 разів більший за населенням. Ми солідаризуємося з Україною, підтримуємо один одного, служимо ближнім своїми дарами.

Ми всі покликані відіграти свою роль, щоб допомогти Україні здобути перемогу та справедливий мир. Ваша присутність тут сьогодні буде відчутною в Україні, вона зміцнить Україну, щоб зберегти віру в Бога і в себе. Вона покаже Україні, що, незважаючи на розмови і брехню, які зараз поширюються, правда і порядність переможуть.

Ми, українці, як ніхто інший, прагнемо миру. Ми молимося за нього вже одинадцять років і віримо, що одного дня він буде відновлений. Але не мир, який є капітуляцією перед злом, не компроміс із вчиненою несправедливістю, а мир, який ґрунтується на правді.

А правда полягає в тому, що проти України було скоєно міжнародний злочин: одна країна напала на іншу без жодних на те підстав. Справедливість запанує лише тоді, коли мир буде ґрунтуватися на міжнародному праві та правах людини. Зрештою, досягнення цієї справедливості є нашим обов’язком перед тими невинними жертвами і загиблими захисниками, які боролися за свободу і правду.

А тепер піднесімо молитву за мир:

Боже миру, твій пророк Ісая обіцяв, що мечі перекують на орала, а мати твого Сина, Марія, проголосила, що сильні будуть повалені, а смиренні піднесені: відвідай народ України, визволи його від страху, насильства, нападів, поранень, руйнувань, смерті; дай йому відвагу, солідарність і союзників у годину вразливості та скорботи. Наверни серця тих, хто схиляється до війни та вторгнення. Зміцни руки всіх, хто прагне зупинити конфлікт, відновити порядок і шукати справедливості та правди. Зроби цей момент небезпеки нагодою для твого Святого Духа показати світові ціну конфліктів і нашу залежність один від одного. У Христі, Господі нашому, який є нашим миром. Амінь.

А тепер помолімося разом «Отче наш», як навчив нас Христос, наш Спаситель. Отче наш…

Ми пам’ятаємо тих, хто загинув у цій війні, мужніх захисників України, невинних жертв злої агресії. Нехай буде вічна пам’ять про них.

Упокой, Господи, душі рабів твоїх — захисників України та всіх спочилих жертв війни, і вчини пам’ять про них вічною!

Вічна пам’ять!