Промова Владики Миколи Бичка до Австралійської Конференції Католицьких Єпископів
8 травня 2023
8 травня Владика Микола Бичок мав нагоду вже вкотре звернутися до Конференції Католицьких Єпископів в Австралії. У своїй промові Владика Микола особливу увагу приділив темі служіння священиків під час війни та розповів про полонених російськими окупантами редемптористів, о. Івана Левицького та о. Богдана Гелету.
Ваша Екселенціє!
Дорогі браття в єпископстві!
Найперше дякую Вам за унікальну можливість в черговий раз донести правду про війну в Україні на Конференції Католицьких Єпископів в Австралії. Останній раз я звертався до Вас 9 листопада минулого року на 259 день війни. Сьогодні вже є 440 день війни. Я хочу розповісти Вам про служіння священиків під час війни а також про Різдвяну Збірку для гуманітарної допомоги потерпілим в Україні.
Служіння священиків в умовах війни є важким та небезпечним. Дозвольте мені поділитися з Вами про двох моїх співбратів редемптористів о. Івана Левицького та о. Богдана Гелету, яких я дуже добре знаю; а також про їхнє пастирське служіння в місті Бердянську під час війни.
27 лютого 2022 року місто Бердянськ, яке знаходиться 80 км від Маріуполя, було окуповане російськими військами. Від самого початку повномасштабного вторгнення і аж до моменту взяття в полон, редемптористи окрім своїх парафіяльних обов’язків, також збиралися разом з людьми на спільну молитву за мир в Україні на центральній площі міста. Інколи траплялося таке, що під час молитви окупанти приходили та забирали когось із чоловіків в полон. Проте, священиків це не лякало, вони продовжували молитися, бо покладали всю свою надію на Бога.
Одного разу до о. Івана звернулася жінка, в якої російські солдати взяли в полон її чоловіка. Вона дуже просила священика, щоб він допоміг їй з його визволенням. Отець Іван пішов до окупантів на переговори, де використовував різні аргументи для того, щоб добитися звільнення цього чоловіка. І після довгої розмови, йому це вдалося. Цей один приклад показує на скільки для о. Івана було важливіше життя ближнього ніж його власне, бо «не маєбільшої любові зату, коли хто душу свою кладеза друзів своїх» (Ів. 15, 13).
Минулого року у вересні, коли в Римі відбувалася конференція для молодих єпископів, я зустрів римо-католицького владику Павла Гончарука. Він розповів мені наступну історію про отців редемптористів. Місто Бердянськ відноситься до його дієцезії і він мав певні труднощі з душпастирською опікою римо-католицької парафії, бо на початку війни його священики поїхали з цього міста, рятуючи своє життя. Парафія в одну мить залишилася без своїх пастирів. Він як єпископ, звернувся до отців редемптористів з проханням, щоб вони зайнялися духовною опікою цієї парафії. На що вони радо відгукнулися. Владика Павло також розповів, що дуже часто коли священики служили Святу Месу, в цей же час російський снайпер виходив на церковну дзвіницю, з якої добре проглядалася територія міста, оскільки церква знаходилася на підвищені. Тільки задумаймося, в одну і ту ж мить священики, як добрі пастирі служили Богу та вірним, а снайпер в цей час чинив зло та сіяв смерть.
18 листопада 2022 р з отцями пропав зв’язок. Їх арештували російські спецслужби. Шість днів пізніше 24 листопада 2022 р, коли вони вже були в полоні, російська пропаганда показала відео на одному з телевізійних каналів про отців-терористів. В цьому відео сюжеті було показано як російські спецслужби проводять обшук в церкві та монатирі редемптористів. Основною причиною ув’язнення священиків стали речові докази: вибухівка разом із зброєю; ікона блаженних новомучеників УГКЦ, оскільки їм не сподобалася історія деяких єпископів, які виступали проти Росії; та книжка слуги Божого митрополита Андрея Шептицького «Як будувати рідну хату».
Вже майже 7 місяців отці редемптористи є в російському полоні. Ми досі не маємо жодної інформації про їхнє місце знаходження. Чи вони ще живі? Ніхто не знає! Про цей випадок знають всі дипломати на чолі зі Святійшим Отцем Франциском Папою Римським. Я щиро прошу Вас молитися за о. Івана Левицького та о. Богдана Гелету. Діліться із своїми вірними живою історією про сучасних мучеників та свідків віри в Україні.
Зараз відбувається протистояння між державою Україна та Православною Церквою Московського Патріархату. Основною причиною цього є прохання держави виселитися всім монахам, священикам та єпископам із Києво-Печерської Лаври. Оскільки даний монастирський комплекс є власністю держави та відноситься до збереження пам’яток архітектури ЮНЕСКО, це все було надане в орендне користування Московському Патріархату. Хочу зазначити, що ця лавра має глибоку історію, яка сягає 11 ст. та являється центром християнства в Україні. 1051 р. там було засновано перший печерний монастир двома монахами Антонієм та Феодосієм Печерським. Саме тому Церква Московського Патріархату в Україні робить все, щоб не втратити на їхню думку «колиску православія».
На сьогоднішній день Національний історико-культурний заповідник Києво-Печерська лавра є найбільшим в Україні. Слово «лавра» з грецької мови означає забудований квартал або церковний прихід. Там знаходяться 144 споруди, 122 з них — це історичні пам’ятки. Також там є з десяток церков та декілька десятків приміщень монастиря, в якому проживають близько 250 монахів. Дана Лавра знаходиться практично в центрі Києва.
Саме в печерах цього монастиря є близько 80 нетлінних мощей монахів та голова святого Климента І, який був четвертим Папою Римським. В часі гонінь на церкву Римською імперією, папу Климента І було заслано на каторгу до Феодосії, Кримський півострів. Там він проповідував Слово Боже, за що пізніше був страчений язичниками. Це дуже дивно, що голова святого папи знаходиться в православному монастирі. Дивлячись на сучасні події, можемо ствердити, що спочатку відбулася «духовна окупація» України, а зараз відбувається військова окупація нашої Батьківщини.
Сам арешт отців редемптористів відбувся на фоні того, як Служба Безпеки України почала розшуки по церквах та монастирях Православної Церкви Московського Патріархату в Україні. Це виглядає як свого роду помста. Там було знайдено російську пропагандистську літературу, заарештовано російських агентів, які переховувалися в монастирях, а також затримано монахів, священиків та єпископів з російськими паспортами. Про це активно почали писати російські ЗМІ та показувати по телевізорі про те, як Україна переслідує Церкву Московського Патріархату.
Минулого разу я звертався до Австралійської Конференції Католицьких Єпископів з двома проханнями: організувати збірку перед Різдвом для підтримки наших біженців а також відвідати Україну з братнім візитом підтримки. Нам разом вдалося звершити перше прохання. В Україну було надіслано суму в розмірі 428,358.41 AUD на патріаршу фундацію Мудра Справа, яку ми зібрали впродовж збірки в Різдвяний час для гуманітарної допомоги українцям. Надіюся також на Вашу підтримку в моєму другому проханні, щоб в швидкому майбутньому відвідати Україну з братнім візитом підтримки.
Прошу Вас і на далі продовжувати молитву та піст за мир в Україні у Ваших дієцезіях. Заохочую до добрих діл милосердя, які допоможуть нам загоїти рани війни.
Нехай Господь благословить Австралійський народ та Україну!