Постанови Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви

Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

ДЕКРЕТ

Я, МИКОЛА,

Єпископ Єпархії Святих Петра і Павла в Мельбурні,

проголошую

Постанови Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви,

який відбувся в Римі 3–13 вересня 2023 року Божого,

мають особливе значення та повинні втілюватися у життя

духовенством, монашеством та вірними

Української Католицької Церкви в Австралії, Новій Зеландії та Океанії.

I. Задля забезпечення належного душпастирського супроводу постраждалих від війни:

1. Заохочувати вимушених емігрантів з України до інтеграції в суспільство країни теперішнього проживання, застерігаючи їх від асиміляції, від забування про власне національне та духовно-культурне коріння, та сприяти їхньому поверненню.

2. Закликати вірних УГКЦ, які перебувають за кордоном, не припиняти свідчити правду про Україну серед народів їх теперішнього проживання та докладати зусиль задля тривалої підтримки українського народу й обміну культурними і духовними дарами.

II. Просити єпархіальних єпископів:

1) Задля звершення місії Церкви — нести Слово Боже і Святі Таїнства — творити нові осередки для забезпечення душпастирської опіки українців, змушених мігрувати через війну.

2) Розвивати співпрацю з римо-католицькими дієцезіями та місцевими католицькими структурами, відповідальними за душпастирство мігрантів і біженців.

3) У постійній формації священнослужителів звернути особливу увагу на різнобічну підготовку священнослужителів для покращення душпастирського супроводу вимушених емігрантів і внутрішньо переміщених осіб.

4) Плекати в душпастирів, богопосвячених осіб і мирян УГКЦ свідомість місійного характеру Церкви, забезпечуючи їх належний вишкіл задля розвитку євангелізаційної і місійної діяльності Церкви, зокрема для пошуку і приведення до Церкви українських біженців, розсіяних по різних країнах світу.

5) Заохочувати священників до військового, медичного та академічного капеланства, забезпечуючи їх належний вишкіл, у співпраці з центральними структурами УГКЦ та відповідними інституціями місцевої Римо-Католицької Церкви.

6) Плекати живий зв’язок зі священниками, забезпечуючи їм необхідний духовний супровід; звертати особливу увагу на тих священнослужителів, які переживають різні життєві кризи і труднощі.

7) Сприяти розвитку єпархіальних медіаресурсів з євангелізаційною та катехизаційною метою.

III. Доручити священнослужителям:

1) Плекати душпастирську відкритість до кожної особи; творити атмосферу довіри та прийняття в душпастирській праці з біженцями, відповідаючи на заклик Святішого Отця, який стосується синодального шляху, — «поширити простір нашого намету» (пор. Іс. 54, 2).

2) Звернути особливу увагу на євангелізацію, катехизацію та духовну опіку невоцерковлених українців, використовуючи нові душпастирські підходи та методи задля зцілення ран війни і поглиблення духовного життя членів парафіяльних спільнот, зокрема вимушених емігрантів та внутрішньо переміщених осіб.

3) Розвивати молодіжне душпастирство задля кращого духовного супроводу дітей і молоді, застосовуючи, зокрема, соціальні мережі та сучасні методи євангелізації та катехизації.

4) Наближати обличчя люблячого Бога через діла милосердя, творячи при парафіях дієві харитативні спільноти.

5) Спільно із внутрішньо переміщеними особами та вимушеними емігрантами з України плекати і популяризувати духовність та українську культуру в місцях їх нового проживання.

6) Запрошувати новоприбулих вимушених емігрантів та внутрішньо переміщених осіб до щоразу активнішої участі в житті та місії наших церковних спільнот (дарування часу, талантів, скарбу) аж до залучення належно підготовлених та воцерковлених з-посеред них до співпраці в парафіяльних радах та інших структурах.

7) Служити Божественні Літургії в заупокійні дні літургійного року та з інших відповідних нагод за полеглих захисників України та жертв російської агресії.

8) Заохочувати священнослужителів з-поза меж України створювати українські школи, душпастирські чи культурні центри при парафіях для новоприбулих вимушених емігрантів або, використовуючи всі доступні сучасні засоби комунікації, популяризувати наявні осередки, щоб підтримати віру, традицію, культуру та мову Батьківщини.

9) Заохочувати вірних УГКЦ давати добре християнське свідчення українським вимушених емігрантам і внутрішньо переміщеним особам та виявляти до них гостинність.

10) Внести до Місяцеслова УГКЦ святих Католицьких Церков свого права: преподобного отця Івана Боско (31 січня); блаженну Едігну (день пам’яті 26 лютого); преподобного отця Антонія Падуанського (13 червня); блаженного священномученика Павла Гойдича (день пам’яті 17 липня); блаженного священномученика Василя Гопка (23 липня); преподобного Шарбеля (24 липня); преподобного отця Альфонса Ліґуорі (1 серпня); преподобної матері Терези з Калькутти (5 вересня); святого отця Івана Павла ІІ, папи (22 жовтня).

11) Святкувати Торжественне поклоніння Пречистим Тайнам Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа та Свято найсолодшого Господа Бога і Спаса Ісуса Христа — Людинолюбця як одноденні Господські свята, без передсвяття і посвяття; перенести свято Всіх святих українського народу на другу неділю після Зіслання Святого Духа.

Єпарх Мельбурнський

Диякон Михайло Жилан
Канцлер

Дано в Мельбурні,