Облечини в Сестер Святого Василія Великого в Австралії

13 квітня 2026

У Томину неділю, 12 квітня, у катедральному храмі свв. апп. Петра і Павла у Мельбурні відбулися облечини Сінтії Худінської. Обряд облечин та Архиєрейську Божественну літургію очолив владика Микола кардинал Бичок, єпарх Мельбурнський.

Сінтія Худінська приїхала до Австралії з Аргентини та протягом кількох років глибше пізнавала життя монашої спільноти у монастирі сестер василіянок у Мельбурні. Під час обряду облечин кандидатка отримала нове ім’я — с. Августина, а також чернечий одяг, хрест і вервицю.

Як поділилася с. Августина, покликання до монашого життя вона відчула ще у віці восьми років. Однак тоді було ще надто рано відповісти на цей Божий поклик, тому вона без вагань відповіла на нього, щойно досягла повноліття.

Під час проповіді владика Микола наголосив на важливості цієї події: «Ще ось перед літургією була проста дівчина Сінтія, а зараз вже сестра Августина, яка разом із апостолом Томою промовила: „Господь мій і Бог мій“. Ви всі бачили, що наша сестра Августина лежала тут хрестом. І це не випадково, тому що саме хрест Христовий буде для неї цією великою допомогою в її монашому житті. Монаше життя — це не є велика насолода. Це постійна боротьба із гріхом, із спокусами. Це постійне випробовування. Саме тому сьогодні наша сестра Августина, лежачи хрестом, з’єдналася із тим Христом, який віддав своє життя за кожного із нас. Думаю, багато із вас вперше бачать молоду дівчину, яка, здається, в очах цього світу помилилася, бо вона вибрала щось таке, що для цього світу справді не є зрозуміле. Тільки вибрані можуть зрозуміти, що сестра наша Августина вибрала. Вона вибрала цілковите життя з Богом в Ісусі Христі. Залишивши осторонь усі радості та приємності цього світу, зодягнувши на себе цей монаший одяг, який має пригадувати їй, що вона зодягнулася в Ісуса Христа, у Його чесноти, вона вибрала життя в чистоті, убожестві і послуху».

Архиєрей також згадав, що сестри василіянки вперше прибули з Аргентини до Австралії у 1967 році та відтоді віддано служать у Мельбурнській єпархії: «Господь покликав нашу сестру Августину з другого кінця світу. Як у свій час Господь покликав наших сестер-василіянок ще в далекому 1967 році, щоб здалека приїхати і принести радість Божого Євангелія нашим людям, які приїхали ось на ці нові землі в Австралії, щоб допомагати виховувати дітей, молодь і передавати віру в Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа. Господь у кожному часі кличе собі своїх апостолів — чи це чоловіки, чи це жінки. До кінця світу Господь буде кликати за собою тих, які мають бути, немовби, Його голосом у цьому світі, нести радість Божого Євангелія, нести спокій і підтримку зраненому гріхом світові».

Звертаючись до сестри Августини, владика Микола зауважив, що ця неділя св. апостола Томи, коли вона прийняла чернечу одежу, назавжди залишиться у її пам’яті: «Монаше життя часто переплетене із сумнівами, інколи з певними випробуваннями. Тож завжди повертайся до сьогоднішнього Євангелія, до прикладу апостола Томи. Адже незважаючи на всі його сумніви, Христос утвердив його у вірі».