Українська Католицька ЦеркваАвстралія, Нова Зеландія і Океанія
Історія будівництва храму св. Івана Хрестителя у Перті
26 червня 2026
Нещодавно, 21 червня, парафія св. Івана Хрестителя у Перті відзначила 60 річницю освячення храму. До цієї події парафіянка храму п. Сузанна Прушинська підготувала доповідь про історію парафії, якою радо ділимося із нашими читачами.
Дорогі гості, шановні парафіяни і друзі!
Багато з вас пам’ятає, що покійний шановний пан Володимир Каня залишив нам чудову спадщину — книгу в двох томах «Історія Української Католицької Церкви Західної Австралії починаючи від 1947–2002 року», і, використовуючи його книгу, я склала історію будівництва нашої церкви.
Закінчилася Друга світова війна, і до Фрімантелю почали прибувати кораблі з емігрантами, а між ними від 1948 року також і українці, греко-католики Західної України. На початку 1949–1950 років зорганізовано Українську Католицьку Групу в Перті, щоб спровадити українського греко-католицького священника до Перту. У 1952 році до Західної Австралії прибув з Англії український католицький священник о. Юрій Сполітакевич. Архієпископ Перту Кир Редмонд Прендевіль приділив нам церкву Найсвятішого Серця Ісуса на Гайґейті. Та церква і церковна зала стали осередком для католиків у Перті.
Після перебування там протягом кількох місяців Церковна Управа почала думати про більш підходяще приміщення і вирішила перенестися з Гайґейту до Собору св. Івана Богослова на Вікторія Авеню в Перті, де перебувала одинадцять років.
За кілька років до того часу, в 1955 році, було започатковано Акцію будови церкви. Було вирішено купити площу в Лідервілі недалеко від Української домівки, але не вдалося. О. Сполітакевич купив площу в Субіяко, але багато парафіян не були задоволені тим, бо була проблема з громадським транспортом. Рік пізніше, у жовтні 1957 року, під керівництвом о. Миколи Іванча, купили дім і землю під будову церкви на Вотлі Кресент у Мт Ловлі. У домі відбувалися різноманітні громадські заходи. Вірні далі збирали гроші, щоб збудувати свою церкву.
У квітні 1961 року приїхав до Перту о. Євген Лацик і заявив вірним, що було б добре, якби до двох років збудували власну церкву.
На початку 1962 року, на превеликий жаль, Уряд Перт Сіті Каунсіл категорично заборонив будову церкви при 32 Вотлі Кресент у Мт Ловлі, бо площа не надавалася для будівництва церкви на тій землі. Знову шукали іншу площу. На кінець о. Євген з членами Управи знайшли землю під будову церкви на розі Ферґасон і Шервуд Стріт у Майландсі, яка всім подобалася. Купили землю за 1 325 фунтів і пізніше купили другу площу на Ферґасон Стріт за 1 366 фунтів для паркування автомобілів. Сьогодні там стоїть наша Церква св. Івана Хрестителя.
Рік пізніше о. Іван Шевців приїхав до Перту і випросив в архієпископа Кира Редмонда більшу церкву, яка могла б вмістити понад 500 людей. Від березня 1963 року відправи були в церкві св. Патрика на Гавилок Стріт у Вест Перті.
27 травня того самого року розвалили дім на Шервуд Стріт. У червні продали площу в Мт Ловлі і перенесли Святий Хрест і Угольний Камінь з Мт Ловлі на нову площу в Майландсі. 22 вересня Владика Кир Іван Прашко благословив площу в Майландсі.
Було пропоновано назвати церкву св. Йосафата, але на кінець вирішили назвати її Церквою св. Івана Хрестителя.
На засіданні в лютому 1964 року з десяти проєктів був вибраний проєкт церкви, подібний до Мельбурнської катедри.
Розкопування фундаментів під будову церкви відбулося в неділю, 24 травня 1964 року. У вересні того самого року о. Мельник із Сіднея і о. Шевців благословили фундаменти. До того часу всі давали пожертви на Фонд будови — старші і діти. «Діти поклали фундаменти, а батьки мають на них збудувати Храм Божий», — так сказав о. Шевців.
Вірні самі клали бляху на баню, будували вікна і двері та завершили майже всі внутрішні та зовнішні проєкти. Прирекли собі, що не відпочинуть, доки не закінчать будови своєї церкви.
16 січня 1966 року в церкві св. Івана Хрестителя відбулася церемонія вмурування землі в престіл. Цю землю прислала в листі сестра о. Шевціва — Ярослава. Земля взята від престолу церкви в селі Лукавець. До тої землі о. парох додав маленьку грудку землі з могили Тараса Шевченка на Канівській горі, що недалеко від Києва. Напис на скринці був: «Земля з поневоленої Москвою України».
Посвячення церкви, храму св. Івана Хрестителя, вкладання мощів св. Йосафата у вівтар та відслонення пропам’ятних таблиць на церкві відбулося в неділю, 6 березня 1966 року, одинадцять років від часу, коли проєкт був уперше задуманий. Свячення довершив преосвященний Владика Кир Іван Прашко.
Ми повинні бути горді і вдячні всім тим піонерам, які побудували прекрасну Українську Католицьку Церкву святого Івана Хрестителя. Нехай вона залишається та сяє на найвищому пагорбі в Майландсі ще багато-багато років.
