Єпархіальна проща у Канберрі 2025 «Оновлення у Святому Дусі»

10 червня 2025

7–8 червня при храмі святого Володимира у Канберрі відбулася Всеавстралійська єпархіальна проща духовенства та вірних Мельбурнської єпархії. Цьогорічне паломництво проходило під гаслом «Оновлення у Святому Дусі» й зібрало учасників із різних куточків Австралії.

На Єпархіальну прощу до Канберри прибули владика Микола кардинал Бичок, єпарх Мельбурнський; о. Симон Цькуй, протосинкел Мельбурнської єпархії; о. Андрій Микитюк, синкел у справах мирян та адміністратор катедрального храму у Мельбурні; о. Ігор Головко, синкел у справах духовенства та адміністратор парафії у Перті; о. Руслан Бабій, адміністратор парафії в Ардірі; о. Юрій Тиченок, адміністратор парафії у Сіднеї; о. Джастін МакДоннель, сотрудник парафії у Сіднеї; о. Стефан Сапун, адміністратор парафії у Брізбені; о. Лоуренс Фут із Сіднея; протодиякон Едвард Кострабі з Мельбурна та диякон Віталій Легета із Сіднея.

Особливим гостем цьогорічної прощі був владика Максим Рябуха, екзарх Донецький. Прочан щиросердечно приймали місцеві парафіяни на чолі з адміністратором храму, о. Василем Мотріченком.

До Божественної літургії у суботу доєднався також о. Михайло Соломко, голова Консисторії Австралійсько-Новозеландської єпархії УАПЦ в діаспорі.

Проща розпочалася у суботу, 7 червня, Архиєрейською Божественною літургією, яку очолив владика Максим Рябуха, екзарх Донецький. У своїй проповіді владика Максим наголосив на особливості прощі як часу тиші й роздумів: «Коли ми думаємо про прощу, усвідомлюємо, що це — особливий момент, який не подібний до жодного іншого в нашому житті. Від давніх-давен паломники вирушали на прощу, щоб шукати зустрічі із Богом. Це очікування зустрічі у довгій дорозі ставило кожному перед очима його життя. Час дороги є також часом тиші, бо коли тобі бракує дихання, ти не маєш можливості говорити. І тоді ти починаєш споглядати красу, яка є довкола, і ставити собі багато запитань».

Він поділився досвідом служіння на сході України, розповів про поїздку з молодим священником до військових на лінії фронту, де кожен приступав до Сповіді та Причастя, а також прикладом того, наскільки сильною є наша молитва, закликавши присутніх ніколи не втомлюватися бути людьми молитви.

На завершення владика Максим поставив слухачам глибоке запитання про стан їхнього духовного життя, наголошуючи на потребі покаяння і участі у Таїнствах: «Інколи ставимо собі запитання: „Чи насправді духовно я живу? Чи, можливо, моя душа вже давно померла, і тільки моє тіло ходить по цій землі?“ Ця проща є прямим запитанням до мого сумління». Він підкреслив, що без щирого навернення і молитви участь у прощі втрачає сенс: «Якщо впродовж цієї прощі ті, хто сюди прийшли, не приступлять до Таїнства Сповіді, Пресвятої Євхаристії і не молитимуться за Україну — все це великий театр. І весь цей театр стає ціною мого життя і життя багатьох хлопців і дівчат, які сьогодні в Україні боронять нашу землю».

Першого дня прощі, після Літургії, прочани мали нагоду долучитися до гутірок у вікових групах, спільної молитви на вервиці, Великої вечірні, молитов ТЕЗЕ та завершили день традиційною ватрою.

У неділю, 8 червня, у день свята Зіслання Святого Духа, відбулася Архиєрейська Божественна літургія, яку очолив владика Микола кардинал Бичок. Проповідником знову був владика Максим Рябуха, який, роздумуючи над значенням свята Зіслання Святого Духа, закликав присутніх ділитися своєю вірою з іншими, на зразок апостолів: «Сьогодні кожен із нас покликаний, виходячи із цього ювілейного храму, стати свідком Божої любові і сенсу людського життя. Просімо у Бога сили бути його свідками, бути знаряддями у його руках».

Наприкінці Літургії владика Микола кардинал Бичок подякував владиці Максиму за його глибокі науки протягом цих двох днів прощі: «Ви, як свідок Христового воскресіння, але й свідок тих подій, які відбуваються в Україні, змогли нам передати дуже багато. З ваших уст спливала благодать Божа на всіх нас», — та побажав йому та усьому Донецькому екзархату опіки Пресвятої Богородиці.

Опісля архиєреї уділили присутнім благословення мощами блаженного Володимира Прийми та Пратулинських мучеників, які постійно зберігаються у храмі св. Володимира. Відтак владика Максим окропив присутніх освяченою водою.

Оскільки парафія святого Володимира у Канберрі є наділена даром повного відпусту, а також є відпустовим храмом на Ювілейний 2025 рік, прочани могли отримати цю ласку. Ці два дні у Канберрі були чудовою нагодою для духовного зростання та збагачення — часом, коли українці з різних куточків Австралії єдналися у молитві за мир в Україні та поглиблювали свою віру.