Українська Католицька ЦеркваАвстралія, Нова Зеландія і Океанія
Декада Місійності. День третій — «З нами Бог — ми Божі!»
1 червня 2025
Заохочуємо всіх відгукнутися на запрошення Блаженнішого Святослава належно підготуватися до празника П’ятидесятниці. Протягом наступних днів ми читатимемо тексти Євангелія від Йоана і всією парафіяльною спільнотою вслухатимемося в мудрі підказки, які Господь пропонує нам у часі війни.
Неділя, 1 червня
Євангеліє від Йоана 17, 1–11
«Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: „Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син Твій Тебе прославив, згідно з владою, що її Ти дав Йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких Ти передав Йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали Тебе, єдиного, істинного Бога, і Тобою посланого — Ісуса Христа… Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких Ти передав мені, бо вони — Твої. І все моє — Твоє, Твоє ж — моє, і в них я прославився. Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до Тебе йду. Отче Святий! Заради імени Твого бережи їх, тих, що їх Ти мені передав, щоб були одно, як ми!“»
Роздуми третього дня Декади
Сучасна людина відчуває потребу належати до якоїсь спільноти: до родини, малої чи великої спільноти, культури, народу, мови, професії, покликання. І попри всі технічні можливості соціального спілкування, вона прагне справжнього особистого зв’язку з іншою людиною. Найособливішим стає момент, коли одна людина промовляє до іншої: «я — твій», «я — твоя» або «ти — мій», «ти — моя». У цю мить людина відчуває, що «належить» комусь, що вона є частиною якогось більшого важливого взаємного зв’язку. Коли людина роздумує про Бога, їй стає зрозумілим зв’язок між Отцем, Сином і Святим Духом, бо такий зв’язок знаходить аналоги в людському досвіді. У Бозі все спільне: воля, розум, життя: «і все моє — Твоє, Твоє ж — моє» (Йо. 17, 10). Людина, яка не знає Бога, думає, що Бог живе своїм окремим життям, і навіщо Йому втручатися в моє життя, або мені втручатися у Його життя. Але кондак Вознесіння помагає нам зрозуміти, що людина запрошена до участі в Божому житті: «те, що на землі, з’єднавши з небесним. Ти кличеш до тих, що люблять Тебе: Я з вами і ніхто проти вас!». Особливим чином Бог присутній для нас у Пресвятій Євхаристії: «Прийміть, їжте: це є тіло моє. Пийте з неї всі, це є кров моя Нового Завіту…» (Мт. 26, 26–28). Христос каже людині: «Я — твій, а ти — моя», а людина каже Христу: «я — Твоя, а Ти — мій».
Роздуми в час війни
Бог створив людину з любові і для любові. А гріх позбавляє людину відчувати Божу любов, і тоді людина заміняє її самолюбством, що веде до ще більших травм як на особистому рівні, так і на рівні суспільному, навіть міжнародному. Війна — це апогей ненависті і злоби. Російська «влада» і навіть їхня так звана «церква» декларують, що вони неначе боряться проти «злочинного київського режиму» і «впавшого в сатанізм Заходу», а насправді вони самі, санкціонуючи несправедливу загарбницьку війну проти України, стали жертвою диявола. Російсько-українська війна може стати початком Третьої світової війни, а може навпаки стати часом чергової перемоги над дияволом і наверненням ворогів. Ця перспектива декому здається неможливою, але «немає нічого неможливого для Бога» (Лк. 1, 37). Сьогодні сам Христос заступається за своїх: «Я молюся за них, не за світ молюся, а за тих, яких ти дав мені, бо вони твої. І все моє — твоє, і твоє — моє, і я прославився в них» (Йо. 17, 9–10). Наше спасіння полягає в тому, щоб повністю належати Богові, як ми співаємо на Літургії: «самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо». Бо «хто обмовляє тайкома ближнього свого» каже Господь через царя Давида, «того я призведу до мовчанки. Хто має горде око й пиху в серці, не стерплю того» (Пс. 101 (100), 5). А щоб повністю належати Богові, потрібне глибоке навернення наших сердець, потрібна ревна молитва — особливо молитва за навернення ворогів — і діла милосердя, потрібна непохитна віра в Бога і обʼєднання усіх наших сил у допомозі нашій армії, а також людям, які постраждали внаслідок війни.
Молитва
Світильний Утрені свята Вознесіння ГНІХ: «Коли учні споглядали, як ти, Христе, возносився, щоб засісти з Отцем, ангели злітаючи перед тобою, кликали: Підніміте брами, підніміте, бо Цар взійшов до Господнього світла слави!»
Місійні завдання:
- Особистий рівень: Помолімося до Духа Святого, щоб Він допоміг нам наново пережити зустріч з Воскреслим Христом, і щоб ми раз і назавжди відмовилися від формалізму у нашому християнському житті.
- Парафіяльний рівень: Поцікавмося, як би ми могли допомогти людям на нашій парафії, які є нашими сусідами, а саме особам золотого віку, з особливими потребами, з неповних сімей тощо (наприклад, купити хліба чи лікарства, просто з ними поспілкуватися тощо).
- Місійний рівень: Поцікавмося, як би ми могли допомогти нашим сусідами, а саме особам золотого віку, з особливими потребами, з неповних сімей тощо, які не є парафіянами нашої парафії.
