«Час прощі — це час неймовірної Божої благодаті», — Владика Микола Бичок під час прощі у Канберрі

8 червня 2024

У суботу, 8 червня, у Канберрі розпочалася Всеавстралійська Проща духовенства та вірних Мельбурнської Єпархії під гаслом «Пресвятая Богородице, спаси нас». Протягом двох днів учасники прощі із різних куточків Австралії єднатимуться у спільній молитві.

Вже другий рік поспіль, після тривалої перерви (перша проща відбулася понад 30 років тому), у церкві св. Володимира у Канберрі відбувається Єпархіальна проща, у якій беруть участь духовенство та вірні Мельбурнської Єпархії свв. апп. Петра і Павла.

Проща розпочалася Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Владика Микола Бичок, Єпарх Мельбурнський, у співслужінні священників і дияконів із Канберри, Мельбурна, Сіднея, Джілонга, Ардіра, Брізбена.

Під час проповіді Владика Микола розповів про духовні скарби, які зберігаються у храмі св. Володимира — це мощі Блаженного Володимира Прийми, покровителя мирян Української Греко-Католицької Церкви, мощі блаженних 13-ти Пратулинських мучеників та копія чудотворної ікони Почаївської Божої Матері. Як зазначив Владика: «З давніх давен, до ікони Божої Матері Почаївської звертаються за зціленням від сліпоти, невиліковних хворіб, за визволення полонених а також у всіх інших наміреннях. Сьогодні ми також звертаємося до Почаївської Божої Матері у всіх своїх проханнях, з якими ми приїхали на цю прощу, а також за мир в Україні та в цілому світі, за охорону проти нападу ворогів, за визволення полонених, за зцілення поранених, за оздоровлення недужих, за потішення самотніх та за навернення грішників».

Після Божественної Літургії присутні мали спільний обід, після якого учасники зібралися у групи відповідно до їхнього віку, де мали нагоду ближче познайомитися та поговорити на актуальні для них теми щодо духовного життя, молитви та віри.

Як сказав під час ранкової Літургії Владика Микола: «Час прощі — це час особливого спілкування з Богом в спільноті вірних, які об’єднуються разом в молитві задля зросту в християнських чеснотах вірі, надії та любові. Це час усвідомлення, що ми не одні в дорозі до вічності — ми прямуємо разом у спільноті вірних, яка називається Церквою Христовою. Саме тому час прощі — це час неймовірної Божої благодаті». Тож друга частина дня була насичена молитвою. Присутні разом молилися на вервиці, Велику Вечірню і молитвами ТЕЗЕ.

Завершився перший день прощі спільною ватрою та подячною молитвою за цей неймовірний час разом.